Багато людей обожнюють пити чай взимку, керуючись потребою чимось зігрітися. У дитинстві, коли ми хворіли застудою, мами заварювали нам чай з малиною або шипшиною, наші бабусі збирали липу, а у кожного біля городу росла м’ята. Мабуть, всі колись вживали подібні напої з лікувальною або тонізуючою метою, але ніколи не замислювались над цим. Пити чай здається настільки буденною звичкою, що ми навіть не помічаємо, як заливаємо заварку кип’ятком.
Звичайні чаї, якими заставлені полички у супермаркетах, створені для родинних посиденьок, на випадок, якщо хтось зайде у гості або просто так. Вони гріють, проте майже нічого не дають нашому організму.
Та є ще й інший вид чаїв: лікарські, котрі використовують у цілющих, профілактичних і тонізуючих цілях. Сировиною для таких напоїв є звичайні лікарські рослини. Їх ми кожного дня бачимо у полі або у себе в дворі, вважаючи бур’янами.
Ще у давнину люди помітили в рослинах певні особливості, які позитивно або негативно впливали на організм. Це могли бути отруйні або лікарські види. Шляхом спроб, помилок, невдач і гарних результатів вдалося встановити властивості усіх квітів і трав. Бабці-знахарки часто використовували настої чи відвари з них для лікування хворих, лікарі користувались ліками, зробленими на основі знань травників, а прості люди приписували рослинам ще й магічне походження: захищалися ними від нечесті, відлякували відьом, оберігали родину та оселю від порчі.
Збір лікарських рослин – дуже цікава робота. Немає нічого поганого у тому, аби назбирати цілющої сировини для чаїв на зиму. Єдине, що завжди варто пам’ятати: класти до кошика потрібно лише ті рослини, чию назву і чиї властивості ви знаєте напевне. До того ж, це чудовий привід прогулятись та побути в гармонії з природою. До таких заходів можна залучити усю родину. Тоді зібрані трави точно принесуть вашому будинку затишок у холодні зимові вечори.
Ми з бабусею часто ходили за село у пошуках цілющих рослин, збирали їх, сушили, і це заняття здавалося мені неймовірно цікавим. Я й зараз стараюся слідувати давній традиції, вибираючись у вільний час за село та вишукуючи цінні лікарські зразки. Завдяки своєму невеличкому досвідові, хотілося б дати кілька порад тим, хто збирається також використати дари природи у лікарських цілях.
- Лікарські рослини потрібно збирати за населеними пунктами на значній відстані від транспортних шляхів, оскільки саме в такій ізоляції розташовані екологічно чисті зони. Рослини будуть по-справжньому цілющі, коли крім необхідних речовин, там не буде шкідливих домішок і важких металів.
- Збирати рослини потрібно тільки в тому разі, якщо ви точно знаєте їх назву та властивості.
- Не варто виривати рослини з корінням (за виключенням тих випадків, коли саме у корні сконцентровані корисні речовини, наприклад, у цикорію), аби на наступний рік вони могли відновитись. Стебла потрібно зрізати ножицями.
- Збирати певний вид рослин треба на території найбільшого їх зростання, щоб залишити достатню кількість особин для розмноження.
- Не варто збирати рослини, занесені до Червоної Книги або ті, чисельність яких на певній території невелика.
- Найкращій час для збору – це ранок у суху погоду, після висихання роси.
Ці правила є основними для тих, хто хоче мати у себе вдома маленьку сімейну аптеку.
Різні види краще загортати у сухі газети, окремо один від одного. Рослини обирати здорові та неушкоджені. Повернувшись додому, варто розкласти лікарську сировину у сухому місці, куди не потрапляють прямі сонячні промені. У мене таким місцем є горище. Розклавши рослини тонким шаром, час від часу їх потрібно ворушити. У кожного виду є свої строки сушки, тому орієнтуватися можна по певним ознакам: якщо частина рослини при стисканні відразу ламається й розсипається, значить, вона висушена та готова до вживання. Те саме стосується й ягід, наприклад, шипшини або глоду, у яких варто контролювати твердість.
Після завершення сушки завжди треба навести лад у своїй аптеці. Рослини зв’язати у пучечки та повісити над вікнами, а ягоди, насіння, коріння чи навіть кору – покласти у мішечки або у пляшки, підписавши їх уміст. Коли все буде впорядковане, ви ніколи не заплутаєтесь у зібраній власноруч сировині.
З такими запасами на зиму у кожного в будинку буде панувати затишок і захищеність, адже ніякі хвороби та незгоди не страшні з дарами літніх степів і осінніх лісів.
І наостанок, хотілося б представити перелік найкращих лікарських рослин, які виліковують від фізичних, а іноді й душевних недуг.
У червні – серпні зазвичай ведеться активний збір звіробою звичайного.
Мелісу звичайну збирають з червня по вересень.
В цей самий період можна запасати і м’яту холодну, яка є однією з найголовніших чайних рослин і має бути у кожної господині.
Липа серцевидна цвіте з червня по липень. Крім того, липа – медоносна рослина, а мед у поєднанні з чаєм чинить сильну лікувальну дію.
Шипшина корична розцвітає в травні – червні, а її плоди дозрівають у серпні – вересні. Лікарські властивості мають саме ягоди.
Ромашку аптечну збирати можна все літо. Чай потрібно пити свіжим, бо через 1 – 2 години вона втрачає свої лікарські властивості.
Отже, з такими лікарськими зборами зима буде вам не страшна. Доки літо ще горить на повну силу, а поля вкриті дикими квітами, поспішіть разом з родиною зібрати кілька букетів лікарських рослин, аби взимку не боятися холодів і хвороб. А як приємно буде згадувати час, коли ви своїми руками збирали трави у полі, і насолоджуватись плодами власної праці… Чайний дух гарантує вам затишок і тепло!
Ірина БИКАНОВА,
випускниця Школи універсального журналіста на базі НаУ “Острозька академія”,
Луганська область