Безпритульні тварини Луцька: зайва обуза чи потенційні друзі?

27.01.2016

Безпритульні тварини Луцька: зайва обуза чи потенційні друзі?

Продовжуємо інтернет-голосування серед робіт учасників конкурсу “Я – журналіст!”. Твір, що збере найбільше позитивних коментарів, переможе в спеціальній номінації “Народний журналіст”. Читайте і голосуйте!
Питання безпритульних тварин у Луцьку завжди було актуальним і залишається таким досі. Щодня, проходячи повз смітники, кіоски, дрібні магазини та ринки, можна зустріти чиїхось колишніх домашніх улюбленців чи тварин, які взагалі не знали людської ласки. Зраджені, покинуті напризволяще, вони блукають вулицями Луцька у пошуках їжі та прихистку, викликаючи у містян різні емоції. Одні просто проходять повз чотирилапих безхатченків, інші підгодовують тварин, треті їх остерігаються, а дехто взагалі може познущатися над «братами нашими меншими». Лише одиниці готові взяти у свою сім’ю тварину з вулиці.

Що зроблено на даний момент?
Хоча способів вирішення проблеми з бездомними тваринами є безліч, найкращий з них, – не викидати своїх чотирилапих улюбленців, наче набридлі іграшки, на вулицю. Дієвий метод, який не одразу, проте, ефективно допомагає боротися з бездомністю тварин, це – якісна соціальна реклама. Її можна розмістити на білбордах, сітілайтах, у ЗМІ та Інтернеті. На даний час у Луцьку практикується така зовнішня реклама. На білбордах зображено бездомних собак. Супроводжуючий текст спонукає прихистити песика. Крім того, міститься інфоромація про важливість стерилізації тварин-безхатченків. Але, звісно, однієї реклами недостатньо для того, щоб домогти чотирилапим.

Декілька років луцькими безпритульними тваринами займається комунальне підприємство «Ласка». Нещодавно його представники провели акцію під назвою «Дім для друга», де учні з усіх шкіл міста будували будки для собак на території КП. Також «Ласка» організувала програму, згідно з якою, у школі на виховних годинах проводяться уроки любові до всього живого. Це – заняття з екологічної етики.

Щорічно КП практикує акції в День захисту тварин, під час яких в центрі міста перехожим пропонують забрати чотирилапого безхатченка в свою сім’ю. І хоча у мережі можна знайти багато доволі неоднозначної інформації про умови утримання тварин даним підприємством, самі ініціативи є позитивними та заслуговують на те, аби їх надалі впроваджували – звісно, відкинувши зазначений негативний досвід.

Чи підійде для Луцька позитивний львівський приклад?
Корисним для Луцька стане досвід Львова, де у 2014 році проводилась фотовиставка «Для дружби неважлива порода», присвячена безпритульним тваринам. Одні учасники виставки вибирали собі чотирилапих друзів, а ті, хто не планував забрати до себе в дім тварин, приносили ліки, засоби гігієни та гроші для волонтерів, у яких тимчасово проживало по 20 чотирилапих одночасно, котрі ще не знайшли собі господарів. Також хороший приклад – львівська інформаційна кампанія «Прихистіть!», метою якої є знайти дім чи опікуна для усіх тварин-безхатченків у місті. Початком кампанії стала трансляція аудіо- та відеороликів під гаслом «Прихистіть! Вони такі ж, як і ми!». За сюжетом, у відеоролику на місце безпритульних собак поставили людей, які від імені чотирилапих розповідють свої історії життя. В кінці ролика на місці людей з’являються собаки, історії яких розповідалися.

Брак коштів та вирішення питання з залученням ЗМІ
Чи не найбільшою проблемою є те, що кількість безпритульних тварин у нашому місті безперервно зростає. В ідеалі, міська влада повинна виділяти кошти на стерилізацію й кастрацію безпритульних котів та собак. Наприклад, у розвинутих європейських країнах на вулицях не зустрінеш бродячих тварин, тому що створені і функціонують притулки, якими опікується місіцева влада. Більше того, там систематично виділяються кошти на стерилізацію та кастрацію. Та оскільки у Луцьку на це грошей з державного та місцевого бюджетів не вистачає, актуально було б запровадити низку мистецьких акцій, спрямованих на збір коштів для безпритульних тварин.

Журналісти – це саме ті люди, котрі могли б брати активну участь у популяризації подібних заходів. У цій справі важливими є такі напрямки:
– моніторинг успішного досвіду;
– розробка нових проектів із застосуванням його елементів;
– популяризація ініціатив, направлених на покращення становища тварин-безхатченків.

Злагоджені дії журналістської спільноти та кожного журналіста окремо здатні суттєво покращити ситуацію котра стосується бездомних тварин!

Замість P.S.
Що б я змінила на краще у своєму населеному пункті? Мабуть, перш за все, як журналіст, намагалася б ствердити у суспільстві думку про те, що тварини є нашими вірними друзями, а не зайвою обузою. Крім того, робила б усе для того, аби розвіяти стереотип про престижність утримання лише котів та собак престижних порід, показуючи, що «для дружби неважлива порода», як вже сказали свого часу львівські волонтери. Вірю: у нашому місті вирішити проблему безпритульних тварин з часом стане реально!

Якщо вам сподобалась ця стаття і ви хочете, щоб саме її автор став переможцем у номінації “Народний журналіст” – залиште свій позитивний коментар під матеріалом і поділіться посиланням на цю статтю в соціальних мережах, аби і інші могли проголосувати! Інтернет-голосування триватиме до 15 лютого. Переможе та робота, яка отримає найбільше позитивних коментарів!

Читати роботи учасників і голосувати

До теми:

Безпритульні собаки Рівного: як вирішити проблему?

Вступ-2016: як за 2 дні ви можете підготуватись до вступу на журналістику

Що робити з безпритульними собаками? – досвід Польщі

Анастасія КУШНАРЬОВА, гурток «Юний журналіст» Палацу учнівської молоді м. Луцька

переглядів: 807

Останні новини від OGO.ua


Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *