Щодня ми отримуємо чимало інформації з величезної кількості джерел, проте дуже рідко перевіряємо її достовірність. Тож часто стаємо жертвами маніпуляцій та обману. Щоб не потрапити на гачок тих, хто за цим стоїть і має на меті дезінформувати вас, потрібно використовувати методи фактчекінгу.
Фактчекінг (з англ. fact checking — перевірка фактів) – це перевірка тверджень на правдивість. Колись ним користувалися лише люди, пов’язані з журналістикою, проте зараз ця навичка потрібна кожній та кожному. Головне завдання фактчекінгу – поставити щось під сумнів і зрозуміти, наскільки це «щось» правдиве.
Пропонуємо вам 6 порад, що допоможуть знаходити виключно правдиву інформацію.
- Переглядайте одну й ту ж інформацію в різних джерелах. Коли ви маєте змогу порівнювати, фейки знайти набагато легше.
- Довіряйте тільки перевіреним ресурсам. Не вірте інформації з маловідомих джерел чи джерел із сумнівною репутацією. Краще – перевірте сайти державних установ чи офіційні сторінки потрібних вам людей.
- Не вірте на слово. Всі ми люди, тож людський фактор виключити не можемо. Тому, якщо ваша знайома каже, що всі, хто вакцинуються, помруть через три роки (ситуація з реального життя!), є сенс перевірити, чи є хоч якесь дослідження, що це підтверджувало б. Тут допоможе декілька запитань. Звідки ти це знаєш? Де ти це прочитала/прочитав? Хто вам це сказав? Ці запитання допоможуть переконатися в правдивості сказаного та вивести на чисту воду пліткарів та маніпуляторів.
- Шукайте першоджерело. Наприклад, допис у фейсбуці, де наводиться якась статистика, повинен мати посилання на це дослідження; стаття, в якій згадується новітній винахід – покликання на наукову працю; цитата чиновника, поширена в соцмережі, – лінк на повне інтерв’ю тощо. Тоді ви матимете змогу переконатися в правдивості сказаного чи написаного, і на власні очі це перевірите.
- Не поширюйте сумнівні дописи у соцмережах. «Сім разів перевір, один раз пошир», – нещодавно натрапила на таку цитату. А от декілька років тому, на початку карантину, цього правила мало хто дотримувався. Наприклад, було популярним оголошення, яке говорило про те, що мовби в якийсь час над якимось містом пролітатиме вертоліт для дезінфекції вулиць. Тому людей закликали закривати вікна та не виходити з оселі. Погодьтеся, зараз це звучить дуже дивно. Проте люди вірили в це й поширювали текст оголошення, таким чином дезінформуючи ще й своїх друзів. Насправді, ніякого «вертольоту» не було, а паніка сіялася.
- Читаючи статтю чи слухаючи репортаж, поставте собі три запитання: «Звідки ця інформація?», «Для чого вона мені?» і «Кому це вигідно?» Це наблизить вас до розуміння того, чи хочуть вас спокусити «смачними» заголовками та шокуючими сенсаціями.
Тож, не дозвольте обманути себе. Використовуйте методи фактчекінгу і будьте впевнені, що знаєте достовірну інформацію. Мисліть критично. Не дозвольте собі втратити здоровий глузд!
Діана КРАВЧЕНКО,
випускниця Школи універсального журналіста на базі НаУ “Острозька академія”

