Я обожнюю читати, і мені дуже хотілося, щоб моя молодша сестричка успадкувала мою любов до цієї справи. Відкриваючи книжку, ти кожен раз поринаєш у новий світ, світ незвіданих таємниць, що не хоче відпускати тебе аж до останньої сторінки. Моя сестра нещодавно запитала у мене, які книжки я понад усе любила перечитувати у дитинстві, і чому. Я не на жарт замислилася над цим питанням, і ось п’ять книжок, що першими спали мені на думку.
Найперша книга, про яку я подумала, це, звичайно, «Гаррі Поттер». Це історія про хлопчика, якого ніколи не залишала надія і віра, про дружбу, зраду, втрати і все це супроводжується крапелькою магії. Та що ж казати, я і нині є шанувальницею цієї серії романів. Не прочитати «Гаррі Поттера» – це злочин.
Також я не могла не звернути свою увагу на величеньку серію повістей, не без чарівних елементів. На цей раз я маю на увазі «Хроніки Нарнії», що також, до речі, як і минула серія, складається з семи частин. Я досі пам’ятаю, як прочитала усе за тиждень, і була просто у захваті. Історія ведеться з боку різних героїв, але всі вони так чи інакше пов’язані із чарівною країною, яка ховає за собою багато таємниць.
«Поліанна» – ще одна книга, яка варта уваги кожного. Вона вчить не здаватися, не осуджувати, відчувати та бути сильною не дивлячись ні на що. Після її прочитання, в мене бігли мурахи по шкірі, тому що це просто неймовірно. Роман написаний настільки гарно, що ти й смієшся, і плачеш, і гніваєшся разом з усіма героями.
Щоб додати чогось веселого у життя, я люблю перечитувати історії про Тома Сойєра. Книги цікаві, смішні, загадкові – хіба цього мало, щоб розпочати знайомство з цим героєм і його пригодами? Справжня дружба, перше кохання, тяжкі відносини з сім’єю – усе це зустрінеш під час прочитання цієї історії.
Ну і на останок, для різдвяного настрою, раджу прочитати «Листи Різдвяного Діда». Це не казка, а реальні листи, що автор протягом двадцяти трьох років адресував своїм дітям. Це навіює святкову атмосферу, тож після прочитання неодмінно захочеться розвісити сніжинки на вікна або прикрасити ялинку.
Книги – невіддільна частина мого життя. Але я із радістю поділюся нею з моєю сестрою, лише одне бажання, і мій світ книжок буде відкритий для неї завжди. Залишилося лише трошки зачекати, щоб вона підросла і поринула у цей світ разом зі мною.
Олександра ОЖАРОВСЬКА,
випускниця Школи універсального журналіста на базі НаУ “Острозька академія”,
Київ