«451º за Фаренгейтом»: неминуче пророцтво чи гарно вигадана фантастика

19.04.2019

Рей Бредбері говорив: «Є злочини гірші, ніж спалювати книги. Наприклад – не читати їх». В його романі «451º за Фаренгейтом» зображена дуже гірка доля майбутнього суспільства. Там пожежники не гасять пожежі, а розпалюють їх. Населення втратило можливість думати задля загального, тотального щастя і рівності. Чи це правильна позиція? Яка ймовірність того, що це відбудеться в наш час?

На мою думку, розвиток держави залежить саме від людей. Їхні думки і погляди генерують новітні ідеї та рішення різноманітних питань. Можливо, «балакучу вітальню» та навушники «черепашки» винайшли задовго до заборони книжок. Адже в подіях, які описує Бредбері, суспільство знаходиться в так званій «депресії» довгих час. Про це свідчить поведінка дружини головного героя та слова одного з операторів: «Ми маємо до десятка таких випадків щоночі». Він має на увазі те, що люди відчувають безнадійність та порожнечу в душі. Такі настрої призводять до самогубства людей, але держава вже звикла до цього і не бачить проблеми. Тож можна з впевненістю сказати: людське життя перестало цінуватися.

Така ідеологія ніби повертає нас в Середньовіччя. В час, коли літературу, що не влаштовувала певні прошарки суспільства, спалювали. Люди, які мали зелені очі та руде волосся, прирівнювалися до відьом та чаклунів. Невже після стількох років розвитку людство може повернутися до початків? Позиція щастя обернулася розчаруванням, яке за сюжетом зміниться тільки за допомогою війни. Після неї люди, разом з головним героєм, поширюватимуть книжки та побудують нове, свідоме суспільство.

Прочитавши цей роман, сподіваєшся, що таке ніколи не відбудеться. Щоб нас не спіткало таке майбутнє, кожен повинен читати та насичувати мозок новими знаннями з різних сфер. Розвивайте своє мислення, уяву. В усіх людей є таланти, потрібно лише знайти їх. В еру компютерних технологій можна, не виходячи з дому, мати доступ до величезної кількості інформації. Потрібно знаходити красу навколо. Природа в цю пору захоплює дух: сотні, тисячі різноманітних рослин і комах, яких людське око часто не помічає.

Наші особистості не стерти, якщо ми будемо пам’ятати ким ми є насправді.

Лідія ЯНЧІЙ,

випускниця Школи універсального журналіста на базі НаУ “Острозька академія”,

м.Кривий Ріг

переглядів: 273

Останні новини від OGO.ua


Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *