Неодмінним аспектом існування людини є спілкування. Ще в дитинстві кожен з нас вчиться розмовляти, і ця здібність залишається з нами протягом усього життя.

Щодня ми промовляємо декілька тисяч слів. Але дуже часто ми говоримо «на автоматі» і не помічаємо того, чого варто уникати в спілкуванні.

По-перше, коли людина робить мішанину з двох мов, це звучить неприродньо і скалічує мову. На жаль, у підсвідомості нашого суспільства іще лишилися радянські установки і стереотипи, що змушують старше покоління використовувати російську мову.

По-друге, нецензурна лексика. Її можна порівняти з брудом, що осідає на язиці і ганьбить людину перед загалом. У сучасному суспільстві використання таких слів стало модним і перестало викликати сором. Навіть школярі перестали бентежитися, вживаючи їх у повсякденній розмові. Я вважаю, що це – катастрофа, яку потрібно терміново ліквідувати.

По-третє, просторіччя та вульгаризми. З допомогою других, люди намагаються виділитися і привернути до себе увагу. А от вживаючи просторіччя, ми просто не докладаємо елементарних зусиль для грамотного спілкування.

Важливо уникати нетактовних чи провокуючих питань. Ви ж не хочете поставити людину у незручне становище чи вивести її з рівноваги?

Плітки також шкодять здоровому і культурному спілкуванню. Вони можуть принизити вас в очах співрозмовника.

Напевно, кожен розуміє, що занадто довгі чи короткі відповіді, грубий чи благальний тон, забагато скарг чи невміння вислухати призводять до непорозумінь чи конфліктних ситуацій під час спілкування. Це потрібно усвідомлювати і висловлюватися, звертаючи більше уваги на свою лексику. А також цілеспрямовано і наполегливо викорінювати з ланів української мови бур’яни російського суржику.

Діана-Катерина РЕДЬКО,

випускниця Школи універсального журналіста на базі НаУ “Острозька академія”,

Київ

The post Чого варто уникати у спілкуванні appeared first on Я - журналіст.

Одна з найзвичніших і найдавніших картин нашого суспільства – сім’я. На перший погляд це поняття мало би бути близьким до ідеалу, але це  не завжди так. асто стосунки між дорослими та між дітьми у сім’ї стають напруженими “завдяки” кільком слівцям, кинутими зопалу під час напруженою суперечки. Але чому люди “зриваються” на рідних?

Школа універсального журналіста запрошує на навчання учнів 9-11 класів з усієї України

– На основі мого власного досвіду, а також прочитаних матеріалів, – розповідає соціальний педагог Оксана Борис, – можу сказати, що нехороше ставлення людини до оточуючих спричиняється її внутрішнім озлобленням на інших. Вона віддає те, що зберігає всередині. Це як глечик – якщо його наповнили молоком, компоту в ньому не знайдемо. Людина сприймає грубощі, напрямлені до неї, занадто близько, а потім виливає їх на інших. Цей процес особливо відбувається з людьми із заниженою самооцінкою.

– Що ви порадите людям, які хочуть перестати виливати злість на найрідніших?

– Насамперед їм потрібно навчитися вчасно сказати “стоп”. Причому казати не “пробач, але… я не хочу, щоб ти…”, а тверде “ні, ти не зіпсуєш мій настрій!” Впевнена відмова знеохочує кривдника і допомагає “відсунути” негатив подалі. Але знову ж таки, чим вища самооцінка, тим легше це зробити: люди навіть з адекватною самооцінкою розуміють, що якщо не відштовхнути зло, воно відштовхне вас від інших. 

Христина ІВАНЦІВ,

випускниця Школи універсального журналіста на базі НаУ “Острозька академія”,

Львів

Джерело фото: https://ukr.media/humor/318640/

The post Які слова руйнують наше життя? appeared first on Я - журналіст.

А що ж робити, якщо друзів немає? Ось 10 порад, які допоможуть досягти успіху в пошуках.

1.Починайте з себе

По-перше, треба розібратися, чому саме у вас немає друзів. Можливо, ви надто сором’язлива та невпевнена в собі людина, чи навпаки– зухвала та невихована? Знайдіть свої позитивні й негативні риси й навчіться ними користуватися.

2.Шукайте нові знайомства

Якнайменше проводьте часу вдома. Якщо є можливість вийти прогулятися, чому б нею не скористатись? Ходіть у парки, кафе, сквери. Прихопіть із собою свого собаку,так у вас з’явиться можливість зустріти людину, що зацікавиться вашою тваринкою і,можливо, першою заведе розмову. Брати собаку із собою не обов‘язково, це може бути навіть звичайна книга. Таким чином, ви знайдете собі друга, чиї інтереси будуть сходитися з вашими.

3.Робіть перші кроки

Не факт, що незнайомець сам підійде до вас, як сказано у попередньому пункті. Іноді треба і самому проявляти ініціативу. Головне- не соромитися і залишатись собою. Просто заговоріть. Зрештою, що ж поганого з вами через це може статися?

У відносинах потрібно не тільки брати, але й віддавати. Якщо ви сподіваєтесь на довіру й чесність від свого друга, то вмійте ділитися цим.Не вважайте, що все відбудеться само собою. Проявляйте активність, запрошуйте людей в гості, пропонуйте прогулятися, і ви здивуєтеся, як багато людей захочуть підтримати вашу ініціативу.

4.Не нав’язуйтесь

Дуже важливо не перестаратися з третьою порадою й вміти відрізняти ініціаторство від нав’язливості. Пам’ятайте про те, що у кожної людини має бути власний простір і час, який вона не зобов’язана витрачати лише на вас.

5.Кажіть “так”!

Коли хтось вас кудись запрошує – погоджуйтеся! Спробуйте вибратися з дому і почати заводити нові знайомства. Навіть якщо конкретно ця особа не викликає у вас інтересу, вона може познайомити вас з іншими людьми, що можуть бути цікавими для вас. Ходіть на вечірки, концерти та інші зустрічі для нових знайомств.

6.Навчіться слухати

Якщо ви побачили в людині цікавого співрозмовника, швидше за все, вам буде що розповісти, але не забувайте, що дружба – процес взаємний. Тому не думайте лише про себе і власні інтереси, обов’язково поважайте співрозмовника й дайте йому змогу поділитися думками й уважно, не перебиваючи, вислухайте.

7.Використовуйте Інтернет

Якщо зі знайомствами у реальності біда, спробуйте Інтернет-спілкування. У мережі безліч сервісів, що слугують саме для пошуку нових товаришів.

Якщо ви знайомитесь онлайн, не забувайте про правила етикету в мережі:

-зробіть свій профіль приємним для перегляду. Приберіть пости та знімки, через які ви можете здатися гірше, ніж є насправді;

-пишіть грамотно, використовуйте знаки пунктуації;

-не зловживайте смайликами, знаками оклику і прописними буквами;

-не сперечайтеся через дрібниці, поважайте точку зору співрозмовника;

-будьте ввічливі.

Якщо ваше спілкування з віртуального світу перейде в реальний (а саме цього ви і хочете, чи не так?), то вам стануть у нагоді всі попередні та подальші поради, щодо спілкування оффлайн.

8.Станьте постійним відвідувачем

Це може бути місцева кав’ярня або магазинчик на сусідній вулиці. Заговоріть з людьми, яких ви часто бачите і вже впізнаєте.Почніть зі звичайного “привіт”. З’являйтеся регулярно на зустрічах письменників, якщо цікавитесь літературою, ходіть на вечори живої музики, відвідуйте спортивні зали, ресторани, парки, ринки та інші заклади, що мають популярність. Ставши постійним відвідувачем, ви обов’язково когось зацікавите.

9.Не впадайте у відчай, якщо зазнаєте невдачі

Не переживайте, якщо нові знайомі втрачають до вас інтерес, чи навпаки- вони вам більше не цікаві. Можливо, ви зустріли не тих людей, або в чомусь помилились. Аналізуйте досвід і продовжуйте шукати.

10.Завжди залишайтесь собою

Не соромтеся своїх інтересів. Повірте ви зможете знайти людину, що розділить з вами ваші захоплення.Так ви нікого не обдурите при знайомстві і не розчаруєте, коли вас впізнають ближче. Не намагайтеся бути тим, ким ви не є. Залишайтеся самим собою.

Скористайтеся цими порадами і запевніться в тому, що вони дійсно працюють. Пам’ятайте, що секрет дружби простий – треба бути відкритим для неї!

Вероніка БІЛИЧЕНКО,

випускниця Школи універсального журналіста на базі НаУ “Острозька академія”,

м.Краматорськ, Донецька область

Джерело фото: https://bukovyna.tv/9-chervnya-mizhnarodnyj-den-druziv/

The post Як знайти собі друга: 10 порад appeared first on Я - журналіст.

Навряд чи зараз ви знайдете підлітка , який не користується хоча б однією соцмережею. Навіть дорослі люди віддають перевагу месенджерам , а не живому спілкуванню , і часто використовують їх для роботи. Якщо вам раптом почнуть приходити повідомлення такого змісту – «Онучок, ти добре їси? А капелюх ти одягаеш?» – не дивуйтеся! Просто ваша улюблена бабуся теж опанувала мистецтво спілкування у соцмережах. І це ні для кого не буде несподіванкою!

Чим так цікавить світ соціальних мереж? Чому він приваблює все нових і нових користувачів? І чи правда, що він краще, ніж світ реального спілкування? Пристебніть ремені, ми вирушаємо у подорож соцмережами.

Заплющте очі і уявіть собі ідеальний світ. Тут живуть чемні і толерантні люди,готові в будь-яку хвилину допомогти тому,хто цього потребує. Вони можуть спілкуватися з людиною,незалежно від того,як далеко вони знаходяться один від одного. Сидячи у себе вдома, люди можуть подорожувати будь-якою країною світу. Вони можуть дізнаватися щось нове і вчитися,читати та дивитися,розважатися і обговорювати серйозні теми. Скажете,що такого не може бути? Виявляється, може! І воно вже є. Адже Інтернет і соціальні мережі дарують нам такі можливості. А більшість з нас сприймає їх як щось звичне і буденне і іноді навіть не задумується , що так було не завжди.

Колись не промовлені вчасно слова могли назавжди залишитися непромовленими, найкращі шкільні друзі могли назавжди загубитися. Тоді для того, щоб покликати друзів на прогулянку, потрібно було кидати камінці у вікно і кричати на увесь двір: « А Петро вийде?». Тоді дівчат підкорювали не підпискою на всіх їх соцмережі і гарними коментарями під фотографіями,а справжніми вчинками. У той час, почуття були справжніми,а не віртуальними.

Але чому ж соціальні мережі все ж таки замінили живе спілкування? У соціальних мережах все набагато простіше,ніж у реальному житті. Тут всього у пару кроків ти можеш стати ближче до свого кумира і для цього не потрібно кудись їхати. Тут ти можеш знайти нових друзів, не виходячи з дому і не порушуючи свою зону комфорту. Сучасним підліткам набагато простіше висловлювати свої почуття у смайлах , а не у реальних словах. У соціальних мережах ти почуваєш себе потрібним і корисним, причетним до вирішення багатьох питань. Доступність дій в Інтернеті притягує тисячі людей. Кожен з них чекає і сподівається, що саме в Інтернеті він знайде свою долю і щастя.

І часто соціальні мережі дійсно допомагають багатьом з нас змінити своє життя, знайти нові знайомства, які підштовхнуть до нових звершень. Але все це не повинно замінити живе спілкування. Адже незважаючи на безліч дій, які сьогодні можна зробити в Інтернеті, він ніколи не замінить справжнє життя. Те, в я кому невисловлені слова можна прочитати по очах, те, в якому ти спостерігаєш за непідробною мімікою співрозмовника, те, в якому можна відчути увесь спектр емоцій, те, в якому ти можеш доторкнутися до співрозмовника, те, в якому ти можеш проникнути у світ людини, з якою ти спілкуєшся. Живе спілкування завжди розповість набагато більше, ніж спілкування за допомогою Інтернету.

У той час, коли я тільки зареєструвалася у різних соцмережах, не уявляла свого життя без спілкування в Інтернеті. Спілкуватися там мені було простіше і зручніше. Тому я довго зависала в Інтернеті, забуваючи про реальний світ. Подорослішавши, я змінила своє ставлення до спілкування в Інтернеті. Тепер спілкування в соцмережах відбувається тільки за потребою і цінується набагато менше, ніж реальне. Тепер я зрозуміла, що насправді ціную щирі посмішки, іскри в очах, смішні історії, ті моменти, коли ви з другом говорите щось одночасно і одночасно смієтеся, коли ви розумієте один одного з напівпогляду… Дорослішаючи, ми розуміємо, що ніякі соціальні мережі не замінять ті почуття, які ми отримуємо від реального спілкування. І тепер всі розмови, секрети, обійми, усмішки живуть тільки реальному світі. Тому що саме там їхнє місце.

Анастасія ЄРЬОМЕНКО,

випускниця Школи універсального журналіста на базі НаУ “Острозька академія”,

Одеса

The post Чому соціальні мережі замінили живе спілкування? appeared first on Я - журналіст.

Щоразу, як сваритесь із рідною людиною, згадайте всі ті труднощі, які ви разом перебороли. Адже більшість тих слів, які ми вимовляємо у гніві, є великим перебільшенням, бо сказані зопалу. Згодом, розуміючи помилки, ми жалкуємо про сказані слова, але повернути час назад неможливо… Треба контролювати своє мовлення та тримати себе в руках, бо хвилиний гнів пройде швидко, а неприємні спогади залишаться надовго.

Варто спілкуватися з людиною на тому рівні, на якому їй буде найкомфортніше, виявляючи повагу та толерантність. Не треба грубити і встановлювати нерівність із співрозмовником, навіть якщо він украй неприємний, бо всі ті різкі та образливі слова, які ми говоримо людям, навіть не помічаючи це, обов’язково повернуться  нам як бумеранг.

Майже у кожного є та близька людина, якій не страшно розповісти свої секрети, вилити душу, бо ця людина перевірена в біді, і немає сумнівів у її щирості та відданості. Ставши цією людиною для когось, ми беремо на себе велику відповідальність за свої слова. Адже зрадивши людину гнилими словами, ми стаємо гнилими душею і ніколи не повернемо справжнього друга, бо втратили його довіру назавжди. Це стосується і наших обіцянок. Надаючи людям надію, треба бути впевненими у твердості своїх слів.  Пусті обіцянки нічого не коштують, таким чином ми лише розчаровуємо оточуючих своїм несерйозним ставленням до справи, через це буде тяжко реалізуватися у житті. Треба завжди слідкувати за своїм мовленням, бо саме ми контролюємо свої емоції, а не навпаки.

Єлизавета ЧАУСОВА,

випускниця Школи універсального журналіста на базі НаУ «Острозька академія»,

Харків

The post Слово – не горобець. Вилетить – не піймаєш appeared first on Я - журналіст.

Не секрет, що для того, щоб поговорити з другом на відстані чи з далеким родичем, не потрібно писати листи, витрачати кошти на довготривалі поїздки. Достатньо просто набрати відповідний номер на телефоні. Також у наш час багато людей різного віку надають перевагу електронному спілкуванню у соціальних мережах, для якого, як і для телефонної розмови, відстань не є перешкодою. Ті, хто живе поруч, в одному місті, на одній вулиці і навіть в одному будинку теж частіше переписуються, ніж розмовляють при зустрічі. Розглянемо декілька причин того, чому соцмережі замінили людям живе спілкування і часто заміняють розмову по телефону.

По-перше, набагато зручніше відписати адресату у соціальній мережі, ніж перетелефонувати, коли ти знаходишся у школі чи на роботі. Дуже дратує телефонний рингтон у кінотеатрі, на лекції або в інших громадських місцях. Та й розмова по телефону там не є проявом ввічливості. Саме тому краще використати для цього текстове повідомлення.

Люди надають перевагу соціальним мережам, коли хочуть домовитися про зустріч, владнати якусь справу і навіть познайомитися. Дехто, можливо, соромиться підійти до когось наяву. Комусь ніяково запитати про щось особисте віч-на-віч. Так створюються різноманітні групи за інтересами, бесіди, в яких ти можеш дізнатися те, що тебе цікавить, під іменем іншої людини або придумати собі прізвисько.

Хтось користується соцмережею тому, що там не помітиш негативних емоцій чи реакції на повідомлення. Адже, за допомогою смайлів не виразиш весь свій гнів, розчарування так, як це можна зробити при зустрічі. Погану новину легше передати письмово, тоді, як при живому спілкуванні важко почати про це розмову. Сприймати цю інформацію усно теж тяжче, ніж в електронному вигляді.

Також, при спілкуванні у соціальних мережах можна більш граматично сформулювати речення, правильно висловити свою думку. А в розмові тет-а-тет не завжди швидко згадаєш, як сказати грамотно. Народна мудрість говорить: «Слово – не горобець, вилетить – не спіймаєш!» Поспішивши, промовивши щось необдумане, назад не повернеш. А в соціальних мережах маємо можливість видаляти надіслане повідомлення або ж перечитати його, перед тим, як відправити.

Крім того, спілкуючись у вибраній нами соцмережі з незнайомими людьми, ми можемо видавати із себе кого захочемо. Можливо, там ми набагато сміливіші, ніж насправді, нам легко грати видуману для себе роль. Хоча, саме у цьому часто й захована небезпека соціальних мереж: можна потрапити у руки шахраїв, які начебто стали нашими друзями, і яким ми довірилися.

Соцмережі заміняють живе спілкування ще й тому, що до тексту в розмові можемо додати фото, відео, текстовий документ чи інші файли. І це все не займає багато часу!

Отож, спілкування у соціальних мережах заміняє живе завдяки своїй зручності, а також через те, що навіть людина, яка не є відомою, не має авторитету між іншими у своєму житті, у віртуальному світі може стати «кимось», отримати сотні «лайків» і визнання. Проте, не потрібно надавати перевагу електронним повідомленням, якщо маєш можливість насолодитися розмовою з близькою людиною при зустрічі.

Богдана ФРАНЧУК,

випускниця Школи універсального журналіста на базі НаУ “Острозька академія”,

Волинська область

The post Чому соціальні мережі замінили живе спілкування? appeared first on Я - журналіст.

Так хто ж такий друг? Людина, з якою можна поділитися таємницями, розказати наболіле? Той, хто підтримає тебе в тяжку хвилину? Чи той, з ким можна як повеселитися, так і звернутися по допомогу у скрутну хвилину? Кожен це поняття розуміє по-своєму.

Змалку ми маємо приятелів: хтось запам`ятався поганою та брехливою людиною, когось згадуємо з посмішкою, а з кимось дружимо й зараз. У мене є багато знайомих, які мають хороші стосунки з друзями дитинства. І це дуже добре, коли в цьому світі можна комусь довіряти, сподіваючись на підтримку в час негараздів.

Але що робити, коли вже у зрілому віці людина не має жодного друга? По-перше, причину треба шукати в собі. Може ви часто сварилися з попередніми друзями, прискіплювалися до них, ображали, пліткували, говорили на небажані теми? Міняйте свою поведінку, з повагою ставтеся до кожної людини, і з часом у вас з`являться друзі. По-друге, оцініть своє оточення. Може, проблема зовсім не у вас, а в суспільстві, у якому ви живете? На навчанні чи роботі неприємний колектив? Якщо є можливість змінити його – міняйте. Не чекайте, коли люди самі виправляться. Не терпіть поганого ставлення до себе. По-третє, можливо, вам зовсім і не потрібні друзі. Частіше за все, такі люди не потребують спілкування, мають одного-двох приятелів. І це не погано. Просто вони самодостатні і не залежать від інших.

Набагато тяжче пережити зраду друга. Дуже боляче, коли ви довіряєте людині свої таємниці, а вона розказує їх іншим, висміює вас, пліткує про ваше життя. Але такі «друзі» роблять погано собі, а не вам. З часом від них відвернеться їх оточення, і вони почуватимуться набагато гірше, ніж ви. Тому залишається лише пожаліти таких людей, адже змінити їхню думку дуже важко.

Друга знайти непросто. Він не чекає під дверима твого дому, не подзвонить тобі, не з`явиться просто так. Протягом життя ви зустрінете ту людину, якій зможете довіряти. Ніхто не знає, коли це станеться – в дитинстві чи в старості. Головне, самому бути хорошим другом.

Я бажаю вам знайти справжнього друга, а якщо ви його вже маєте – ніколи не зраджуйте його, цінуйте цю людину, адже вона підтримає вас та прийде на допомогу.

Катерина ЧЕХ,

випускниця Школи універсального журналіста на базі НаУ “Острозька академія”,

Вінницька область

The post Хто такий справжній друг appeared first on Я - журналіст.

По-перше, ведіть себе природно (як банально б це не звучало), адже тоді ви знайдете справжнього однодумця, з яким не потрібно буде прикидатися тим, ким ви не є насправді. Чи ж це не справжній друг?

По-друге, намагайтеся якомога більше спілкуватися з сусідами, однолітками та й узагалі не втрачайте можливості познайомитися з кимось. Але пам‘ятайте: головне – не перестаратися, адже занадто наполегливий співрозмовник не викликає бажання товаришувати.

Чи чули ви колись про таку чудову річ як посмішка? Не варто дивуватися, адже саме вона привертає увагу людей. Вчені довели, що, дивлячись на завжди усміхнену та веселу людину, хочеться з нею спілкуватися. Не варто забувати і про той факт, що оптимісти живуть довше. Та знову ж таки цим не варто зловживати, адже колега, який увесь час ходить з дивакуватою та неприродною посмішкою, нічого, крім співчуття або ж навіть насмішок, не викликає.

Не забувайте, що ви у новому місті, де все зовсім інше. Вам має бути цікаво поглянути на чарівні пейзажі нової домівки.Тож, щойно з‘явиться вільна хвилинка, беріть у руки фотоапарат (телефон також підходить) і рушайте милуватися красою маленьких вуличок та розкішних багатоповерхівок, старовинних скульптур та величних ліхтарів. А дорогою можна й познайомитися з мешканцем цього міста, який влаштує вам екскурсію дивовижними місцями, в яких ви ніколи не були. Так, окрім спогадів,ви здобудете й товариша.

Отже, шановний читачу, переглянувши ці кілька рядків, ти, мабуть, зрозумів, що для того, щоб знайти нового друга у новому місті, потрібно лише бути собою. На мою думку, це досить легко. Тож я вірю в те, що ти впораєшся. Успіхів тобі і багато справжніх друзів.

Валентина ЧОРНА,

випускниця Школи універсального журналіста на базі НаУ “Острозька академія”,

Чернівці

The post Чи легко знайти нового друга у новому місті? appeared first on Я - журналіст.

Антуан де Сент-Екзюпері

Першою соціальною мережею був американський сайт Classmates.com, який відкрився ще у 1995 році. Через 10 років у 2005, після виникнення сайту «My Space» соціальні мережі почали активно використовуватися. Навіть наймолодшим мільярдером став 28-річний Марк Цукерберг, що винайшов найпопулярнішу соціальну мережу «Facebook» у 2004 році. Зараз «Facebook» використовує більше мільярда жителів планети.

Ми живемо у ХХІ сторіччі – ері інформаційних технологій. Кожна людина є частиною індустріальної епохи, невід’ємним атрибутом якої став Інтернет. А вагомою складовою Всесвітнього павутиння є соціальні мережі. Переважна більшість населення Землі користується цими веб-сайтами задля задоволення своїх комунікаційних потреб. А значна кількість цих людей уже не пам’ятає, як спілкуватися з реальними особами. Тому що «говорити літерами з клавіатури» набагато простіше.

Одне і те саме повідомлення можна сприймати по-різному, від чого колосально змінюється його значення. Також співрозмовник може говорити нещиро, а у живому спілкуванні це зазвичай одразу помітно. Але більшість це не лякає і вони продовжують занурюватися у бурхливий беземоційний світ віртуальних комунікацій.

Комфортніше ховатися за маскою аватарки, не показуючи своїх емоцій у діалозі. Замість звичайного «Поясни, будь ласка”, у листуванні можна лише натиснути кнопки «?» і «Надіслати». І подібних прикладів можна навести багато. Аргументами на захист соціальних мереж є можливість спілкуватися на відстані, практичність використання, наявність Т9, що допомагає формулювати думки і можливість висловлення своїх думок у будь-який час. Стосовно живого спілкування можна зазначити, що зручним воно є через те, що є можливість спостерігати за емоціями і поведінкою співрозмовника, відчувати психологічний комфорт.

Внаслідок того, що значна кількість населення обирає соціальні мережі замість реальних людей, виникає демографічна криза. Тому що людство просто забуває, як спілкуватися «наживо».

Я провела опитування серед учнів 14-ти – 15-ти років. Виявилося, що з 15 опитуваних 33% визнають, що соціальні мережі для них важливіші за реальне спілкування, 60% вважають, що зі справжніми людьми спілкуватися краще і 7% не можуть визначитися. Але навіть ті, хто визнають себе «залежними», хочуть від цього звільнитися, усвідомлюючи хибність обраного шляху.

Отже, ще не все втрачено, і у нас є можливість звільнитися від on–line залежності. Тому обирайте самостійно, що для Вас важливіше – душевна розмова з другом за горнятком кави чи шматочок заліза і пластику, що створює лише ілюзію розмови.

Ярославна МІЩЕНКО,

випускниця Школи універсального журналіста на базі НаУ “Острозька академія”,

Одеська область

The post Чому соцмережі замінили живе спілкування? appeared first on Я - журналіст.

Чи добре це? Питання спірне, оскільки у кожної медалі є два боки. За останні декілька років з’явилося безліч статтей про згубний вплив соцмереж та інших онлайн-девайсів, проте сьогодні ми розповімо про одну з найбільших переваг Мережі: швидку комунікацію.

Інтернет – це неймовірна кількість можливостей, доступна більшості у наш час. Користувачі з усього світу використовують Інтернет-ресурси для роботи, відпочинку та спілкування, саме цим заощаджують свій час і сили. Приділимо трішки більше уваги саме спілкуванню.

Це та галузь життя, без якої неможливо утворити суспільство. А усі користувачі Сітки є нічим іншим, як великою спільнотою. За статистикою у соцмережах зареєстровано близько шести мільярдів профілів, а це, на хвилинку, більша частина населення Землі. Серед них багато бізнес-працівників, яким доводиться контактувати з іноземними колегами; державних діячів тощо. Ну і звісно, простих громадян: кому б не хотілося мати друга з-за кордону?

Інтернет забезпечує міжнародні зв’язки та культурний обмін, для цього не потрібно купувати білети і летіти в іншу країну. Мапа світу та її жителі вже є у вашому телефоні, повсякчас під рукою.

Ще одна перевага – Мережа не знає сором’язливості. Пригадайте, скільки разів ви друкували другові те, чого б в житті не промовили в обличчя? Переписуючись з людиною, навіть незнайомою, набагато легше розповісти щось про себе чи задати колюче питання, оскільки вас не бачать, а між вами лежить відстань. Зрозуміло, що це може бути і мінусом – ніякі смайли не замінять міміки та жестів співбесідника, а через неправильну інтонацію можуть виникнути непорозуміння. Проте у вас є час обміркувати відповідь і завершити розмову, коли вам цього захочеться.

Отож, з появленням таких зручних умов для комунікації, живе спілкування поступово вимирає. Люди дедалі більше надають перевагу смс-повідомленням чи веб-чату замість прогулянок у компанії друзів. І це цілком зрозуміло. Вибір лежить за кожним: хтось обере комфорт і швидкість, хтось – традиційну бесіду, та правда тут одна – ніякі соцмережі не зможуть до кінця замінити щиру, відверту розмову.

Олександра ЯЗЄВА,

випускниця Школи універсального журналіста на базі НаУ “Острозька академія”,

Львів

Джерело фото: http://stepstohope.in.ua/hrystyianska-molod-i-sotsmerezhi/

The post Ніякі соцмережі не замінять щирої розмови appeared first on Я - журналіст.