Перші поцілунки, перший алкоголь. У кожного це було, та потрібно знати,як правильно відреагувати, щоб підліток у майбутньому міг знову прийти зі своєю проблемою.

Хтось подумає:  «які у підлітків можуть бути проблеми?».Із позиції підлітка можу сказати, що багато проблем гіперболізовані.  Батьки повинні заспокоїти дитину та підтримати Помічаю, скільки труднощів є у здобуванні освіти. Складно,коли тільки починаєш себе відчувати частиною суспільства, формується свідомість, все встигати з додатковими заняттями , гуртками та особистими «тарганами» в голові.

Гостро постає також проблема  булінгу. Дуже страшно, що він є кількох видів – це один з мінусів використання Інтернету. Добре, що в моїй країні на це звертають увагу та винні завжди покарані. Батьки повинні бути першими, хто дізнається про ці проблеми, на мою думку, тільки вони можуть допомогти. Багато хто пригадає популярну раніше гру «Синій кит».  Дуже багато підлітків загинуло, виконуючи завдання. Початком , на мою думку, є проблеми у школі, в родині, а ця гра тільки провокувала дітей та виявляла болючі місця. А це ще один аргумент на користь потрібності відвертих стосунків між батьками та дітьми.

Радію, коли бачу, що на проблеми взаємодії батьків та підлітків звертають увагу в кінематографі. Звісно, люди, дивлячись новини, роблять деякі висновки. Але як влучне все нам каже кіно, наприклад, серіал «Перші ластівки», який розкриває все життя підлітків у 21 столітті. Мене тішить те, що це не стоїть на місці та розвивається з кожним роком та має великий вплив на суспільство. Значно важче показати батькам, які можуть бути наслідки, красиво та дуже влучно, передати всі емоції.

Підсумовуючи, яке ж все-таки значення мають стосунки батьків та підлітків? Важливо, аби підлітки були почутими, аби з їхніми думками рахувалися, їх помічали. Будь-яка взаємодія ґрунтується на відвертості та уважності один до одного.

Катерина ДОДУЛАДЕНКО, випускниця Школи універсального журналіста на базі НаУ “Острозька академія”

The post Стосунки батьків та підлітків. Яке це має значення? appeared first on Я - журналіст.

Життя сучасних дітей відрізняється від того, що було раніше. Колись школярі могли спілкуватись лише у школі та на прогулянках, а зараз ти без проблем можеш написати своєму другові будь-коли.  Та це спілкування відрізняється від живого. Ти не бачиш емоцій свого співрозмовника, не можеш його відчути, обійняти, взяти за руку. . . Проте, за допомогою соціальних мереж підлітки можуть підтримувати зв’язок із друзями та близькими, які знаходяться далеко від них. Сучасні діти легко знаходять людей за спільними інтересами та починають листуватись з ними, а згодом дружити. А під час пандемії інтернет суттєво спростив спілкування. Якщо не маємо змоги бачитися, то бодай можемо скористатися відеодзвінками.

Моє покоління за допомогою соціальних мереж росте толерантним один до одного. Більшість підлітків перестали оцінювати людей за зовнішністю чи за інтересами, адже ми прекрасно розуміємо, що всі люди різні. В Інтернеті ніхто не боїться висловлювати власну думку , бо за це не засудять. А ще ти можеш поділитись своїми проблемами і тебе обов’язково підтримають та допоможуть їх вирішити. Ми навчились бути відкритішими та не соромитись свого власного Я.

Отже, на мою думку, соціальні мережі не шкодять сучасним дітям, а навпаки, розвивають у них взаємоповагу, сміливість та вчать більше цінувати дружбу. Головне, щоб онлайн-переписки не знищили справжнє живе спілкування!

Дарина СТУПНИЦЬКА, випускниця Школи універсального журналіста на базі НаУ “Острозька академія”

The post Що шукає у соціальних мережах моє покоління? appeared first on Я - журналіст.

Ще одне з найулюбленіших занять в Інтернеті – публікування фото та відеозвітів про своє життя. Часом таке захоплення на межі здорового глузду, адже власник своєї сторінки інформує своїх підписників про кожен крок. А цим користуються злодії. Адже не не складно дізнатися про відсутність господаря вдома. Та й інформації про адресу проживання теж на цих сторінках вдосталь.

Щоб таких випадків не траплялося, достатньо дотримуватися простих правил безпеки в Інтернеті. По-перше, ніколи не надавайте  особисту інформацію про себе та свою родину небажаним особам, а також номер вашого телефону, адреси. Намагайтеся уникати знайомств із невідомими користувачами. Адже ці люди можуть виявитися зовсім не тими, за кого себе видають. Не повідомляйте своїм віртуальним друзям пароль до своєї інтернет-сторінки та відповідати на питання, які стосуються особистого життя вашого та близьких. Не вся інформація, яка розміщена в Інтернеті, — правда. Тому не ведіться на реклами, оголошення. І не заповнюйте анкети, коли створюєте нові сторінки: не повідомляйте вік, де навчалися, в якому місті проживаєте, улюблені місця відпочинку. Не давайте можливості злочинцям скористатися вашою інформацією вам на шкоду.

Анастасія ЗАХАРЧУК, випускниця Школи універсального журналіста на базі НаУ “Острозька академія”

The post Небезпечний Інтернет: як уберегти себе? appeared first on Я - журналіст.

Цікавим є такий факт: дехто потерпає від «непроханих гостей» набагато сильніше за інших. Чому? Сучасні вчені вирішили дати відповідь на це каверзне питання.

Основним винуватцем появи прищів є особливий вид бактерій, названий Propionibacterium acnes. Ці бактерії зазвичай присутні на шкірі переважної більшості людей, але запалення викликають лише за сприятливих умов. Вони живляться секретом людських шкірних залоз – так званим себумом.  У період статевого дозрівання він виробляється у більшій кількості, ніж зазвичай. Це дозволяє бактеріям розмножуватися, що й спричиняє інфекцію і акне.

Отут і починається найцікавіше. Усього налічується понад 1000 штамів Propionibacterium acnes, і, згідно з дослідженням Mayo Clinic 2013 року, не усі вони є патогенними. Кожна людина має унікальну шкірну мікрофлору, до складу якої входять різні штами бактерій. Мікс бактерій шкіри, схильної до появи вугрів, відмінний від того, який має шкіра здорова. Доведено, що певні штами можуть мешкати лише на здорових шкірних покривах. Замість того, щоб спричиняти вугровий висип, вони запобігають його появі. Таким чином з’являється можливість виявляти схильність до  акне на ранніх стадіях та потенційно лікувати його шляхом заселення шкіри бактеріями-борцями з ним.

Нині вчені намагаються відшукати більше «хороших» та «поганих» штамів бактерій. Тож можливо, що одного дня акне стане хворобою минулого. А поки раджу ретельніше вмиватися та їсти поменше солодкого.

Альона ПАНІНА,

випускниця Школи універсального журналіста на базі НаУ “Острозька академія”,

Черкаси

The post Акне: “непрохані” гості та до кого вони приходять appeared first on Я - журналіст.

Булінг – це агресивна та неприємна поведінка однієї, або багатьох дітей проти іншої дитини. Тобто, знущання над кимось. Булінг буває фізичним, економічним, сексуальним, моральним. Також популярним зараз є кібербулінг. Кібербулінг – це булінг в Інтернеті. Тобі можуть анонімно погрожувати, викладати відео, фото із знущаннями.

Зазвичай жертвами булінгу стають діти, які відрізняються від інших: наприклад, манерою одягатися, спілкуватися і так далі. Тебе можуть дражнити через те, що ти не такий як інші. Нещодавно нам розповідали про трагедію у Бабиному яру. Тоді масово розстрілювали усіх євреїв. Просто, через те, що вони євреї. На що здатна людська жорстокість? Куди вона зайде далі?

Майже 80% людей були жертвами булінгу. Якщо раніше, про це просто прагнули мовчати, то зараз ця проблема є доволі актуальною. Найстрашніше, коли діти про це не говорять. Вони не діляться ні з ким своїми проблемами, а змовчують, носять це у собі. Тоді, діти замикаються, їм стає важко не тільки у сьогоденні, але й у майбутньому. З боулінгом неможливо впоратися самому. Не бійтесь розповісти комусь про цю проблему!

Є три сторони булінгу: той хто булить, жертва булінгу та спостерігачі. Спостерігачі зазвичай нікому не розповідають, і не втручаються. Вони бояться за себе, або знущаються разом із лідером булінгу.

Знущаються над іншими зазвичай тому що хочуть самоствердитись у колективі. «Я така крута, а от їй тут не місце» – ось як зазвичай кажуть, або мають на увазі. Люди булять і по іншим причинам: можливо тому, що вже самі цього зазнали, і намагаються забути про це, знущаючись над іншими. Або, вважають це нормою. Можуть вважати, що це смішно і нічого погано в цьому немає. Діти, які булять, не надто переймаються почуттями тих, кого вони ображають.

Дорослі уже розуміють, що знущатись над дітьми не можна навіть допускати! Але з дорослими все зрозуміло, а от діти…

Припустімо, ходить в 3 клас 20 дітей. Всі діти яскраво одягаються, хваляться купленими канцтоварами, можуть приносити в клас гроші. І от у цьому колективі є маленька Софійка, яка скромно одягається, не може похвалитись яскравими блокнотами, пеналами. Дорослі розуміють, що її батьки не можуть собі цього дозволити. Але як пояснити це дітям? Як їм сказати, що от твої батьки мають гроші щоб ти так одягалась, а батьки маленької Софійки не можуть? Звичайно і дитина вирізняється на їх фоні, вона стає більш замкнутою, старається всіх уникати. І це найгірше! Адже і далі, по життю вони стають невпевненими у собі, уникають людей та стараються жити самотужки.

Я дуже люблю дітей, а діти люблять менеJ Звичайно, такі діти як маленька Софійка, існують чи не у кожному класі. І саме таким дітям, я намагаюсь якнайбільше приділити увагу. Навчаю цікавих ігор, розпитую про школу. Стараюсь допомогти усім, чим можу. Тоді і інші діти, зрозуміють, що з нею можна спілкуватись: «якщо вже ця велика дівчина так її любить, то і ми можемо». Так, я це чула)

Тепер закон став суворішим. Ми платимо штраф, у деяких випадках нам можуть присудити виховні роботи, або посадити на умовний термін. Але, як може спрацювати цей закон, якщо всі про це мовчать?

Знаєте, як можна знищити булінг? Є лише один спосіб – припиніть мовчати! От уявіть собі, знущались над вами, і ви витримали. Ви не здались, можливо навіть дали відсіч. А якщо інші діти не витримають? У багатьох випадках булінг закінчується самовбивством. Як ви зможете жити з тим, що мовчали про знущання? Можливо лише ви, могли цьому зарадити! Люди, як тільки ви побачите булінг на власні очі, повідомляйте про це дорослим! Ніколи не змовчуйте про те, що над вами знущаються! От тоді, ми справді знищимо булінг!

Тетяна КОРНІЙЧУК,

випускниця Школи універсального журналіста на базі НаУ “Острозька академія”,

смт Володимирець, Рівненська область

The post Булінг: що це і як з ним боротися appeared first on Я - журналіст.

Що таке булінг?

Булінг – це агресивна і вкрай неприємна поведінка однієї людини або групи людей по відношенню до іншої людини, що супроводжується постійним фізичним і психологічним впливом.

Тобто булінг – це знущання. Є 4 види булінгу – фізичний, психологічний, економічний і сексуальний .

До фізичного відносяться удари, побиття, підніжки і т.д. Психологічний – насміхання над жертвою, образливі клички, різні неправдиві чутки, іноді ігнорування. Економічний булінг – крадіжки грошей, ґаджетів чи інших речей. Сексуальний – підглядання під час того як людина переодягається, згвалтування.

Суспільство намагається боротися з булінгом , проводячи лекції , флешмоби, нагадуючи що знущання над іншими несе за собою адміністративну відповідальність. Але поки що, на жаль, Україна займає 9 місце серед 42 країн за відсотком жертв булінгу і загалом це підлітки.

Детальніше про булінг

Чому саме підлітки ? Тому що найчастіше місцем, де виникає знущання, є школа. Діти різного віку, різної нації можуть ставити себе «крутішими, головнішими» за інших. Таким чином причиною булінгу може стати колір шкіри, «не таке» волосся , «не ті» вподобання або захоплення.

Звісно, вчителі, батьки та інші дорослі, які дізнаються про те, що дитина страждає від знущань, будуть намагатися допомогти. І, можливо, допоможуть, але давайте чесно. Не кожна, далеко не кожна дитина – підліток розповість батькам про проблеми з однолітками у школі. Через те що вони відчувають свою беззахисність і пригніченість перед кривдником.

Досить багато підлітків можуть розказати це лише друзям , і добре якщо вони зможуть постояти за себе. Якщо це психічний булінг, то шансів що друзі (якщо вони є) підтримають і зможуть допомогти значно більше, ніж якщо це фізичний булінг.

Анонімне опитування у школі визначило, що більш за всіх страждають діти 6-8 класів від психічного булінгу з боку однолітків. Саме через те, що діти приховують, варто знати, як зрозуміти, що над дитиною знущаються.

Як виявити жертву булінгу ?

Дуже жорстокий булінг може підштовхнути жертву на зведення рахунків з життям. Такі діти мають пригнічений вигляд, поводять себе замкнуто, у них проявляється агресія до дорослих і однолітків. У них може погіршитися здоров’я. Часті психосоматичні прояви у вигляді респіраторних захворювань.

Поліна СКЛЯРУК,

випускниця Школи універсального журналіста на базі НаУ “Острозька академія”,

Київ

The post Булінг: що це таке і як виявити appeared first on Я - журналіст.

Зараз час біжить дуже швидко, а ритм життя набирає шалених обертів. Просиджуючи годинами за телевізором чи комп’ютером, ми часто не маємо часу на спілкування.

То чи актуальне поняття відданої, щирої, міцної дружби? Чи не затьмарює це поняття звичайне товаришування, яке не має великого змісту?

На мою думку, ці питання не мають змісту. Дружба — це те почуття, що існує ще з тих незапам’ятних часів, коли тільки з’являлися перші цивілізації, а можливо й раніше. Такі дрібниці, як плин часу, зміна епох просто не зможуть завадити її існуванню. Людина без друзів — все одно, що дерево без коріння.

На мою думку, дружба — одне з найважливіших почуттів, краще з того, що може відчувати людина. Дружба не має обмежень у просторі чи часі. У сучасному світі вона так само важлива, як і сто, тисячу років тому. Вона залишатиметься такою й у майбутньому, і немає такої сили, через яку вона знеціниться.

Анастасія СТРОГАНОВА,

випускниця Школи універсального журналіста на базі НаУ “Острозька академія”,

Київ

The post Дружба не терпить егоїзму appeared first on Я - журналіст.

Що ж так приваблює молодь зайти в мережу? По-перше, люди хочуть знайти інформацію, відповіді на запитання, які їх так цікавлять. Молоде покоління замислюється над різними речами, тому й намагається знайти відповідь у інтернеті та соціальних мережах. По-друге, багато людей використовують соціальні мережі просто для розваг.

Відомий польський письменник Януш Вишневський сказав: «…Інтернет сприяє фантазіям, але сприяє також і брехні». Всесвітня мережа має безліч різної інформації: корисної та шкідливої. Усе це впливає на наше покоління. Інформація, яку ми знаходимо в соціальних мережах, активно впливає на формування нашого світогляду. Люди повинні вміти «фільтрувати» інформацію, яку отримують. Блукаючи просторами інтернету, багато людей просто «вбивають» свій вільний час. Там підлітки знаходять віртуальних друзів. Соціальні мережі замінюють для багатьох людей реальний світ. Інтернет викликає залежність.

Кожен має зрозуміти, що для нього є важливішим, реальність чи віртуальний світ.

Яна ШТУКЕЛЬ,

випускниця Школи універсального журналіста на базі НаУ “Острозька академія”,

Вінниця

The post Кожен сам має зрозуміти, який світ важливіший – реальний чи віртуальний appeared first on Я - журналіст.

А що ж робити, якщо друзів немає? Ось 10 порад, які допоможуть досягти успіху в пошуках.

1.Починайте з себе

По-перше, треба розібратися, чому саме у вас немає друзів. Можливо, ви надто сором’язлива та невпевнена в собі людина, чи навпаки– зухвала та невихована? Знайдіть свої позитивні й негативні риси й навчіться ними користуватися.

2.Шукайте нові знайомства

Якнайменше проводьте часу вдома. Якщо є можливість вийти прогулятися, чому б нею не скористатись? Ходіть у парки, кафе, сквери. Прихопіть із собою свого собаку,так у вас з’явиться можливість зустріти людину, що зацікавиться вашою тваринкою і,можливо, першою заведе розмову. Брати собаку із собою не обов‘язково, це може бути навіть звичайна книга. Таким чином, ви знайдете собі друга, чиї інтереси будуть сходитися з вашими.

3.Робіть перші кроки

Не факт, що незнайомець сам підійде до вас, як сказано у попередньому пункті. Іноді треба і самому проявляти ініціативу. Головне- не соромитися і залишатись собою. Просто заговоріть. Зрештою, що ж поганого з вами через це може статися?

У відносинах потрібно не тільки брати, але й віддавати. Якщо ви сподіваєтесь на довіру й чесність від свого друга, то вмійте ділитися цим.Не вважайте, що все відбудеться само собою. Проявляйте активність, запрошуйте людей в гості, пропонуйте прогулятися, і ви здивуєтеся, як багато людей захочуть підтримати вашу ініціативу.

4.Не нав’язуйтесь

Дуже важливо не перестаратися з третьою порадою й вміти відрізняти ініціаторство від нав’язливості. Пам’ятайте про те, що у кожної людини має бути власний простір і час, який вона не зобов’язана витрачати лише на вас.

5.Кажіть “так”!

Коли хтось вас кудись запрошує – погоджуйтеся! Спробуйте вибратися з дому і почати заводити нові знайомства. Навіть якщо конкретно ця особа не викликає у вас інтересу, вона може познайомити вас з іншими людьми, що можуть бути цікавими для вас. Ходіть на вечірки, концерти та інші зустрічі для нових знайомств.

6.Навчіться слухати

Якщо ви побачили в людині цікавого співрозмовника, швидше за все, вам буде що розповісти, але не забувайте, що дружба – процес взаємний. Тому не думайте лише про себе і власні інтереси, обов’язково поважайте співрозмовника й дайте йому змогу поділитися думками й уважно, не перебиваючи, вислухайте.

7.Використовуйте Інтернет

Якщо зі знайомствами у реальності біда, спробуйте Інтернет-спілкування. У мережі безліч сервісів, що слугують саме для пошуку нових товаришів.

Якщо ви знайомитесь онлайн, не забувайте про правила етикету в мережі:

-зробіть свій профіль приємним для перегляду. Приберіть пости та знімки, через які ви можете здатися гірше, ніж є насправді;

-пишіть грамотно, використовуйте знаки пунктуації;

-не зловживайте смайликами, знаками оклику і прописними буквами;

-не сперечайтеся через дрібниці, поважайте точку зору співрозмовника;

-будьте ввічливі.

Якщо ваше спілкування з віртуального світу перейде в реальний (а саме цього ви і хочете, чи не так?), то вам стануть у нагоді всі попередні та подальші поради, щодо спілкування оффлайн.

8.Станьте постійним відвідувачем

Це може бути місцева кав’ярня або магазинчик на сусідній вулиці. Заговоріть з людьми, яких ви часто бачите і вже впізнаєте.Почніть зі звичайного “привіт”. З’являйтеся регулярно на зустрічах письменників, якщо цікавитесь літературою, ходіть на вечори живої музики, відвідуйте спортивні зали, ресторани, парки, ринки та інші заклади, що мають популярність. Ставши постійним відвідувачем, ви обов’язково когось зацікавите.

9.Не впадайте у відчай, якщо зазнаєте невдачі

Не переживайте, якщо нові знайомі втрачають до вас інтерес, чи навпаки- вони вам більше не цікаві. Можливо, ви зустріли не тих людей, або в чомусь помилились. Аналізуйте досвід і продовжуйте шукати.

10.Завжди залишайтесь собою

Не соромтеся своїх інтересів. Повірте ви зможете знайти людину, що розділить з вами ваші захоплення.Так ви нікого не обдурите при знайомстві і не розчаруєте, коли вас впізнають ближче. Не намагайтеся бути тим, ким ви не є. Залишайтеся самим собою.

Скористайтеся цими порадами і запевніться в тому, що вони дійсно працюють. Пам’ятайте, що секрет дружби простий – треба бути відкритим для неї!

Вероніка БІЛИЧЕНКО,

випускниця Школи універсального журналіста на базі НаУ “Острозька академія”,

м.Краматорськ, Донецька область

Джерело фото: https://bukovyna.tv/9-chervnya-mizhnarodnyj-den-druziv/

The post Як знайти собі друга: 10 порад appeared first on Я - журналіст.

Частина підлітків приходить зі школи додому й умикає телефон. Усе. Можна нічого не питати про те, як минув день, що за оцінки отримало твоє чадо: воно вже на крилах віртуальної реальності. Захлинається постами в Інстаграмі й «мочить» ворога у відеогрі.

Я з позиції сучасного підлітка можу цілком говорити про те, що соцмережі – це надзвичайно цікаво. Ти заходиш у свій профіль – бачиш сотні пізнавальних публікацій про все на світі, дізнаєшся, коли до твого міста приїде улюблений співак із концертом, котрий колір зараз у моді й тому подібне. З яких сторін не розглядай, соціальна мережа – це перш за все інформаційний стрім, можливість бути поінформованим у сферах, що тебе цікавлять, фактично, це вікно у світ.

Звичайно, захоплення соцмережами деяких людей можна назвати хворобою, божевіллям, коли особа буквально «боготворить» Твіттер чи Фейсбук і забуває про «життя простих смертних», потрапляє в тенета Інтернету й проводить там час до самозабуття. Не виключено, що з цим потрібно боротися. Але зараз про інше.

На підтримку соціальних мереж є чимало аргументів. І далеко не всі з них ґрунтуються на тому, що це чудове джерело інформації, комунікації й обміну думками про-все-на-світі. Чимало людей неспроста може заміняти живе спілкування соцмережами, бо на це є вагомі причини. І річ іде вже не про ту фанатичну залежність від різноманітних девайсів.

Є цікава статистика, котра повідомляє те, що 90% людей вважає, що їм легше написати щось у смс-повідомленні, ніж сказати це в реальному житті комусь в обличчя. Це перша причина, чому соцмережа може заміняти живе спілкування. Ми боїмося висловитися відкрито, соромимося чогось, червонітимемо, якщо раптом вийде «масло масляне». А тут – формат повідомлення. Пишеш собі, що забажаєш, твого обличчя не бачать, голосу не чують, реакції твоєї теж не спостерігають.

По-друге, ви коли-небудь помічали річ складнішу й більш сумбурну за голову підлітка? Упевнена, що не завжди. У тінейджерів дуже багато проблем, тому що вони перебувають у такому віці, коли формуються їхні смаки, вони починають знаходити себе в житті, відчувати відповідальність за все зроблене. Вони вразливі. Така вікова категорія іноді намагається втекти від надмірно серйозної реальності, тому шукає розраду в безперервному читанні публікацій про те, як чудово можна відпочити в Домінікані, чи можна підготуватися до ЗНО без репетиторів, топ-100 книжок, які кожен повинен прочитати до кінця життя, дату виходу нового айфону тощо. Тобто підліткам важливо знайти середовище, де вони будуть абстрагованими від проблем дорослого життя.

У будь-якої людини можуть бути проблеми у взаєминах з іншими. Наприклад, дитина, яку ніхто не поважає й не цінує як особистість, робітниця, котрій начальник постійно торочить про те, що вона ні на що не здатна. Одним словом, це люди з заниженою самооцінкою. І ось викладає така людина в першу-ліпшу соцмережу своє фото. За найближчі 10 хвилин з’являються лайки, вподобайки, позначки «Мне нравится», позитивні коментарі, смайлики. Звичайно, самооцінка стрибає вгору. Отже, соцмережа – ще й можливість побачити хоч і віртуальну, зате підтримку, спосіб втерти носа всім задавакам, показати себе, що все ж таки на щось здатен і хтось-таки тебе поважає.

А ще, коли раптом друзі перебувають далеко від тебе, можеш дізнаватися з соціальних мереж про їхнє життя, інтереси, слідкувати за тим, як змінилися їхні обличчя, листуватися з ними й, таким чином, бути начебто поряд.

Тож не завжди варто заводити мову про те, що хтось «зависає» в соцмережах 24 години на добу й не відводить очей від монітора. Це може бути далеко не залежність, а якісь серйозні проблеми у внутрішньому світі людини. І вона просто потребує уваги зі сторони інших.

Ольга ДУДЕНКО,

випускниця Школи універсального журналіста на базі НаУ “Острозька академія”,

Полтава

Джерело фото: ВКурсе.ua

The post Що моє покоління знаходить у соцмережах? appeared first on Я - журналіст.