Споріднені душі або Хто такі соулмейти

23.03.2022

Соулмейт – це слово було запозичене з англійської (soulmate), дослівно перекладається як “дружня душа“, – ми ж називаємо таких людей» спорідненими душами. Суть його в тому, що людина бачить в іншій людині відображення власних думок, переживань, способу мислення.  Вона не є ідеальною і не може стати нею, але за примхою долі вона може віднайти ніби частинку себе, яка наближає її до ідеалу. Насправді, це поняття не є чимось відомим для всіх, адже в більшості цей термін використовують лише підлітки. Думаю, це пов’язано з тим, що вони цікавляться цією темою і вірять, що для кожного призначена “своя людина”. Вони вірять, у всіх повинна бути рідна душа, людина, яка призначена їм долею, яка буде розуміти і підтримувати їх. Особисто я читала багато книг саме про соулмейтів, які є всього лише фантазією авторів (а можливо й ні), і там частіше за все розповідається про людей, які “пов’язані” червоною ниткою долі. Соулмейти в таких історіях, зустрічаючи одне одного, отримують певну мітку на тілі, як знак того, що вже зустріли свою споріднену душу. Існували такі випадки і в сучасному житті. Та, аби відшукати свою рідну душу, людям слід пройти через велику кількість труднощів і лише після цього вони будуть щасливі разом.

Не завжди поняття соулмейт означає стосунки в романтичному плані, адже споріднені душі також можуть залишатися хорошими друзями. Існує також стереотип, що соулмейтами можуть бути люди різної статі, але це далеко не так, адже рідні душі, як я вже говорила – не лише в романтичному плані.

Існує легенда, яка говорить, що ваш соулмейт народився за 139 днів після вашого народження. Не знаю, наскільки це правда, але особисто я вважаю, що якщо ви розумієте одне одного з пів слова, підтримуєте одне одного і відчуваєте себе комфортно поруч із кимось, то це вже щось значить.

Насправді, це особисто справа кожного — вірити у такі речі чи ні. Але це дуже добре, коли у кожного із нас є той, хто доповнює нас та наближає до ідеалу. Я вірю, що кожному з нас долею призначена рідна душа, з якою ми пов’язані червоною ниткою.

 

Тетяна САФАНЮК, випускниця Школи універсального журналіста на базі НаУ “Острозька академія”

переглядів: 888

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *