Видатна постать в історії Франції – українка. Вона зробила багато гідних справ на чужині. У попередній своїй статті я писала про неї, як про праматір європейської та англійської монархії. Але чому про неї так мало говорять? Якщо так подумати, то ледь не кожен другий знає, хто така Роксолана, а от про Анну Ярославну – одиниці. Життя королеви Франції було захопливим, але про неї не зосталось так багато відомостей. Про королеву нічого не розповідалось у літописах Русі-України, вся інформація виключно в французьких документах. І завдяки історикам, ми зараз можемо довідатись чим відзначилась Ярославна на чужині.
Досить зухвала назва цієї статті, чи не так? Яке ж все-таки відношення має Анна Ярославна до французької гігієни? Дуже й дуже велике. Княжна зробила ледь не революцію при королівському дворі.
В ХІ столітті Франція була невеличкою варварською країною. Париж був зовсім маленьким містом, у порівнянні з Києвом. Генріх I був тодішнім королем і ризикував втратити престол. Через те, що в нього не було дружини та спадкоємця. Не було кому передати володарство над країною. Тож король замислився над пошуками дружини. І невже це було так важко? А воно таки так. Річ у тім, що всі європейські монархії були тісно переплетена між собою. Королю ж потрібно було одружитися з принцесою, а враховуючи той факт, що ледь не кожна європейська принцеса була йому двоюрідною сестрою або тіткою, одружитися він на ній не міг. Лишалося лише посилати сватів до Києва, у велику державу на сході Європи – Русь-Україну, просити руки та серця Анни Ярославни. Ярослав Мудрий погодився віддати доньку за французького короля і шлюб мав статися. З надією на краще, Анна вирушає в дорогу, взявши в придане з собою безліч цінних книжок з батьківської бібліотеки, Євангеліє, яке вона готувала в дарунок своєму нареченому, й багато інших дорогоцінностей.
Прибула Анна в французьке місто Реймс, де її зустрів Генріх I. Саме там, на вінчанні, княжна показала свій норов, відмовившись присягати на латинському Євангелії. А присягла вона на тому, яке привезла з собою. Пізніше його почали називати Реймським Євангелієм. На ньому присягали у вірності народу всі наступні королі.
По приїзду до Парижа, Анна Ярославна жахнулася. Її шокувало те, що придворні, включно з королем, не вміли читати й писати. А ставлення цих людей до гігієни було контрольним пострілом. Тогочасні французи не милися та побоювалися води. Вважали її причиною всіх епідемій та хвороб.
Анна починає змінювати те, що їй не подобається. Київ був набагато чистішим за Париж, а лазні там були звичайним ділом. Починаючи з придворних, вона вчить французів митися у першій лазні, подібній до тих, що були в Києві. Зрозумівши, що бути чистими це досить приємно, дворяни почали впливати й на своє оточення. Згодом з вулиць почали зникати неприємні запахи, а громадяни почали доглядати за собою.
Ще багато чого Анна Ярославна зробила для Франції. Але сьогодні нас цікавила саме ця тема, тож всю біографію переповідатимемо іншим разом.
Марія ТАЛАЛАЙ,
випускниця Школи універсального журналіста на базі НаУ “Острозька академія”