Пригадуєте дивака Діогена – того, що жив у бочці та з запаленим ліхтарем шукав у ній людину? Яким смішним не видавався б нам сьогодні цей кінік із Синоку, аде він шукав людину, яка живе відповідно до свого призначення. А жити зі своїм покликанням – хіба це не щастя?
Пам’яті В.Ф.Чайки присвячується…
«Бог посилає нам події та людей, нам би їх помітити…», – улюблений вислів Володимира Федоровича Чайки, вчителя фізики та математики з 35-річним стажем. Я думаю, що сам В.Чайка і був тією людиною-подією, про яку він сам же й говорив. Адже, як стверджують сучасники, він був надзвичайною людиною. Окрім того, що викладав фізику і математику, Володимир Федорович з дитинства грав на фортепіано, збагачував свій внутрішній світ творами таких авторів як Достоєвський, Бальзак, Джек Лондон, Джером, О’Генрі, Булгаков та інших класиків світової літератури. Цікавився комп’ютерною графікою та анімацією. Захоплення філософією, психологією та історією релігії допомагало йому змістовно поглибити його заняття наукою. Як згадує його колишня учениця, нині вчитель історії ЗНЗ №1 м.Кузнецовськ, депутат міської ради Ніна Хвалько: «Ні один вчитель не пояснював нам рух молекул як політ мертвої мухи… Це була людина з безмежним почуттям гумору, проте водночас Чайка був серйозним, принциповим чоловіком, професіоналом своєї справи… Він просто жив фізикою».
Вільний від уроків час Володимир Федорович присвячував розробці сценаріїв, вистав, вечорів фізики. Тематичні зустрічі в Кузнецовській школі – це найбільш яскраві, хвилюючі та творчі сторінки життя не тільки талановитого фізика, але й його учнів і усіх, хто хоча б раз побував на них. Ці слова підтверджує і моя мама, яка також була ученицею В.Ф.Чайки.
«Нація, усе спасіння якої залежить від однієї-єдиної людини, заслуговує багато», – писав Зейне. Націю без геніїв легко шмагати без упину, зросійщувати, полонізувати, онімечувати… Але, на щастя, як зауважив Гете: «У всі часи поступ розвивала не епоха, а поодинокі особистості». Володимир Чайка, на мою думку, і був однією з особистостей, яка стала поштовхом до еволюції викладання фізики й математики в Кузнецовську. Він зробив вагомий внесок у розвиток освіти міста, його учні працюють у різних галузях виробництва в Україні та за кордоном. «Ми дякуємо долі за те, що послала нам зустріч з мудрим наставником», – вдячно підсумовують учні.
Тож чи потрібно шукати геніїв за межами держави? Вони є і серед нас. Рівненщина теж багата ними. Роззирніться, а може вони живуть поруч з вами?..
P.S. Ідея написання роботи виникла ще за життя Володимира Чайки. Я не змінила тему після його відходу, адже настільки цікавих людей важко не помітити і гріх не оцінити…
Довідка. В.Ф.Чайка народився 1949 року в м.Цзиньчжоу (Китай) у сім’ї військовослужбовця. Батько – генерал-майор, Герой Радянського Союзу. Навчався у школах Далекого Сходу, Москви, Мурманська, Архангельська, Ужгорода. Закінчив Ужгородський державний університет та Воронезький педагогічний державний інститут. Працював вчителем. З 1978 року продовжував педагогічну діяльність у м.Кузнецовськ вчителем та директором ЗНЗ №1. З 2000 по 2006 рік викладав фізику у Кузнецовській гімназії. Автор методичних посібників «Викладання фізики на гуманітарній основі», «Таємниця теплоти», «Заповіт Галілея» тощо. Друкувався у міській, обласній, всеукраїнській пресі. Володар звання «Заслужений вчитель України», лауреат Соросівського гранту, «Вчитель-методист». Його учні – призери та переможці обласних (52), всеукраїнських (20) та міжнародних олімпіад (1), переможці конкурсу «Задачник «Кванта» (9) та багато ін.. Мріяв створити анімаційний фільм зі своїми поглядами на життя…
Валерія ІСАЄНКО