Здавалося б, на це банальне питання відповісти легко і просто. Припустимо стандартне “не палю, не п’ю, не вживаю нецензурщини, не роблю нічого протизаконного і взагалі нікому не заважаю”. Прекрасна характеристика для сучасної молодої людини, проте принцип “моя хата скраю” явно не личить свідомому молодому громадянину і, тим паче, патріоту.
Говорячи про цінність окремої людини для держави, маємо на увазі насамперед не її внесок для держави, а певні можливості для цього і найголовніше — бажання бути корисним. І саме це непереможне бажання є провідним орієнтиром справді цінної особистості; особистості, яка усвідомлює свою життєву мету.
Моя мета чітка і проста — самостійно, без сторонньої допомоги зіп’ястися на ноги, зайняти справді «своє» місце у суспільстві. «Своє» – саме те, що приготувала доля, а не батьки, везіння чи власні амбіції.
Людина, яка є на своєму місці — ось справжня цінність для держави. Так, ті, кому слід творити політику, економіку, брати участь у громадському житті, не повинні підмітати вулиці, аналогічно не можна віддавати державу в руки бездарам та пройдисвітам. Хтось скаже, що на українському просторі ця ідея звучатиме утопічно, мовляв, ми ще не доросли до «такого”… Але хіба ж не цього ми прагнемо?
Невже ми – молоді, бажаємо залишатися на задвірках долі?! Авжеж, ні… І я не хочу.
Як кажуть, «або пан, або пропав», але цінною для країни є лише бажана людина і лише та, яка воістину присвячує свою працю Батьківщині. Та, яка хоче виростити своїх дітей на рідній землі, у найкращих звичаях, традиціях та національному побуті, хоче залишити після себе гідний слід. Мати, яка заспіває донечці ніжну українську колискову, і батько, який научатиме свого сина з раннього дитинства тому, що він — козацький нащадок.
Своє найважливіше завдання, а тому найбільшу цінність для держави, я вбачаю у тому, що я — майбутня мати, берегиня сімейного вогнища. Адже що може бути святіше для справжньої жінки за її сім’ю, рідну кровинку, люблячого чоловіка? У кожного свої життєві пріоритети, а особисто мені імпонує щира материнська любов, взаємоповага, родинний достаток. Не золото прикрашає жінку, а її дитя — здорове й щасливе. Так само не гроші творять державу, не олігархи, нафтові магнати і мільйонери, а найперше міцна родина. І саме тому головним завданням представників сучасного молодого покоління є створення сильної сім’ї, де панують злагода, людяність та взаємопідтримка.
А починається усе із простої любові: любові до людей, до рідної землі, до праці, зрештою, любові до себе. Ні, не егоїзму, а саме любові, яка виявляється в усвідомленні своєї цінності для держави. І не просто усвідомленні, а прагненні до власного розвитку та удосконалення себе, як гідної особистості, бажанні творити, берегти та продовжувати національні традиції, доводячи всьому світу нашу українську нескоримість та самобутність. Мабуть, наші предки-герої заслуговують саме таких нащадків, чи не так, мої шановні однолітки?!
Наталія САМОЙЛЕНКО