Україна — наша рідна країна, земля наших батьків, на якій нам судилося народитися й жити, яка стала для нас Вітчизною.
Велична і трагічна історія нашої України. Здавна численні завойовники приходили на цю прекрасну, багату землю, щоб загарбати й поневолити український народ.
Наша країна багатогранна. Мова – це скарб нації. Це не просто засіб людського спілкування, це те, що живе в наших серцях.
Без знання рідної мови обійтися ніяк не можна. І це справді так. Людина, яка не хоче знати рідної мови, руйнує те, що повинно стати фундаментом її особистості.
Любов до рідної мови, любов до рідної Батьківщини – невіддільні поняття. Вони споконвіку живуть у людських серцях і притаманні, тим, хто шанує історію і культуру власного народу.
Мова – це душа народу. Немовля з перших днів свого існування чує рідну мову від матері, а потім підростаючи повторює перші пестливі слова. Це звичайно, саме ті слова, які промовляла ще за сивої давнини над колискою.
Мелодійна та не повторна українська мова ввібрала в себе гомін лісів, полів, рік і морів землі нашої. Слова нашої мови перетканні вишневим цвітом, барвінком, калиною.
Скільки заборон довелося зазнати нашій неповторній українській мові починаючи з часів Петра Першого! У 1863 році один із петербурзьких циркулярів переконував, що «малоросійського язика» взагалі не існує.
Наша мова – це неоціненний скарб. Який даний нам, українцям, Богом. Тому нам потрібно берегти нашу мову. Бо вона єдина у нас.
У нашому українському суспільстві патріотизм — одне з багатогранних і багатоаспектних явищ. Нині в нашій державі триває війна. На Сході нашої Батьківщини мужньо стоять патріоти, які покинули родини, роботу і друзів, щоб захистити Україну.
Патріоти – це ті люди, які без усіляких вагань покидають рідні домівки і йдуть захищати свою неньку Україну. Споконвіку наші предки, які теж були патріотами, захищали свою територію від загарбників, які хотіли винищити наш народ.
Патріотизм – це одна із характерних ознак людини.
Також наш народ має багату культуру, величезний скарб якої складається з цінностей, надбаних багатьма поколіннями. З прадавніх часів до нас життєва мудрість та настанови щодо способу життя. Вони закладенні в українських звичаях, обрядах, фольклорі, адже в них – світовідчуття та сприймання нашого народу. У них пояснюються та обгрунтовуються взаємини між людьми, цінність духовної культури окремої людини і народу взагалі.
Вероніка ОЛІЙНИК,
випускниця Школи універсального журналіста