Мені здається, що кожен, хто хоче бути патріотом своєї країни, спочатку має стати патріотом свого міста чи села. Потрібно бачити і виправляти недоліки, починаючи з порогу батьківської хати.
Я живу в невеличкому селі Попівці на Хмельниччині. Місце дуже гарне і має непогану інфраструктуру. Тут є школа, два магазини, клуб, у будівлі якого розміщено бібліотеку, медичний пункт. На його околиці стоять активи фірми «Старокостянтинів Агро». А оточують наше село ліси.
Хоч наше село не є закутком області, та підтримувати зв’язок з містом складно. Немає місцевого відділення пошти чи бодай поштомата. А пошта дуже полегшувала життя селян, особливо літніх людей, які через неї платили за житлово-комунальні послуги і отримували пенсію. Відсутні банкомати та можливості розраховуватися карткою. Тепер проблеми, які стосуються молоді, та які я сам часто відчував. Найперше — це те, що дуже не вистачає якогось кафе чи закладу швидкого харчування. Не завадить також обновити інвентар школи. В першу чергу комп’ютери зі стабільним доступом до інтернету і спортивний майданчик. На ньому треба вирівняти футбольне та баскетбольне поле, а ще краще покласти там синтетичне покриття. Обновити турніки та бруси й додати більше силових тренажерів, доріг для бігу, знову ж таки з синтетичним покриттям, і трас із перешкодами. Розвивати сільський клуб, шляхом проведення в ньому як звичайних вечірок, скажімо кожну середу і суботу, так і рідкими, але цікавими подіями, як-от свято на Івана Купала.
Ще дуже прикро, що в селі не облаштовані місця відпочинку на природі. Адже в нас є і ліси, і водойми. Поставити більше бесідок, зон для кемпінгу і дивись як у село потягнуться люди. Можна було б проводити щорічну велогонку. Причому перші такі гонки будуть гарантовано мати різні маршрути. Ще люди в нашому селі дуже люблять риболовлю. Можна також проводити щорічне змагання на кращого рибалку.
Наше село має хорошу базу і великі перспективи для розвитку. Я дуже хочу побачити його комфортним і привабливим. Адже так ми будемо створювати приклад, за яким будуть слідувати спочатку сусідні села, а потім й міста.
Захар ГНИЛІЦЬКИЙ,
випускник Школи універсального журналіста

