Це моє останнє есе, можна і сповідатись 🙂
Було це в середині літа. Одеса, жара, як у духовці, я вже майже злився з телефоном в єдиний організм. І тут свіжа струя — сестра-двійняшка пропонує порубитися в Roblox. Взяли шоколадне морозиво і погнали, як кажуть батьки, зашліфовувати мозок. Я своє з’їв, як нормальна людина. А ця… своє відкрила і поклала на моє ліжко.
Прийшли до тями через 2 години. Пляма 20х20 на новому матраці. Почали ми це мити, пляма стала 50х50. Полізли до GPT (тобто на цьому етапі сорому ще не було). Він каже : змішайте соду, перекис, рідке мило. Соди нема — біжимо в АТБ, що олені. Тремо — пляма покрилася піною і стала ще красивішою.
Сестра-двійняшка — свіжа струя каже: “ О, ми лох, давай скинемося по 130грн і купимо в “Єві” Vanish для килимів — це точно допоможе. Скидуємось, знову оленями біжимо в магазин. Тремо-тремо-тремо — нічогісенько не вийшло.
Я засмучений, що капець. У мене і так в кімнаті чорт ногу зламає, але коли безлад робиш не ти — цу вже інший нівець болю.
І тут я сиджу дома один і мені у голову шибанула нова свіжа струя (без допомоги сестрі-двійняшки). Я вирішив поміняти нам з нею матраци. Перетягнув їх, знову що олень, спітнів, як на фіз-рі з пані Колібабчук ( якщо ви ще пам’ятаєте, хто це). І тут… облом. У цієї видри ліжко на 10 см коротше. Наша пісня гарна-нова, починаєм її знову.
Пройшло 9 місяців. І я досі не розумію дві речі, про які реально соромно навіть перед бездушним ШІ:
- Ну як можна було тягнути ті матраци, не замірявши їх? Прям у вухах візглявий голос математички: “ Володимире, візьмись за розум!”
- Навіщо я давав ті 130 грн на Vanish, якщо я не винен? Паніка — поганий союзник, як і сестриця.
Отака сумна історія. Тому наостанок маленький жарт.
— Чому програміст не чистить матрац?
— Бо думає, що його достатньо перезавантажити.
Володимир ГУБА,
випускник Школи універсального журналіста