Не раз у житті кожного виникало непереборне бажання зупинити час. Скільки разів відчували своє безсилля у боротьбі з Кроносом.
Однак життя – чудова і дивна річ: позбавляючи нас права керувати годинником, воно дарує безліч хвилин, миттєвостей і ситуацій, коли відчуваєш, нібито час зупинився або повернув назад. Переконатися в цьому зможе кожен, хто здійснить подорож єдиною найдовшою вузькоколійною залізницею в Європі, що простягнулася в північних районах Рівненської області.
Тут усе, починаючи від раритетного тепловоза, що є свідченням минулих років, до охайного шляху, на якому прокладено рейки «музейного» року випуску та рідкісної техніки, що і досі використовується для обслуговування вузькоколійної залізниці, створює відчуття нереальності та «відкидає» подорожуючих на багато років у минуле, створюючи ефект подорожі у часі, сповнюючи серце і душу якимось дивним відчуттям терапії релаксу, яку можна отримати лише у сучасних спа-салонах за немалі гроші.
Якийсь дивний шлейф спокою, тепла та безтурботності полонить свідомість у ході повільного просування потягу вздовж неймовірної краси, незіпсованої цивілізацією: оксамитові піски, що створюють незвичайне сяйво, коли на них потрапляє сонячне проміння; величні сосни, що скидаються на велетнів-дідуганів, що от-от чаклуватимуть своїми лапатими гілками; заболочені луки, що простягнулися наче дорогоцінний килим, помережаний різнобарв ям квітів і трав; а найголовніше, що вабить у цій неймовірності, – це відсутність метушні та заклопотаних проблемами, негараздами людей, що заражають безнадійністю і розпачем.
Потяг перетинає унікальний залізничний дерев’яний міст через мальовничу річку Стир. Неподалік знаходяться славнозвісні озера Українського Полісся, які дарують чудову нагоду не лише помилуватися цим чудом, а й зупинитися на хвильку, помріяти, поміркувати, відчути себе сегментом казки… Надзвичайно сподобається подорож на возі, запряженому кіньми, які наче барометр настрою, відчувають стан душі і намагаються привнести часточку свого тепла у людські серця. І все це лише маленька крапля того, що можна побачити у дивокраї, який оспівав у своїй повісті «Олеся» О.Купрін.
Багато цікавого і неймовірного можна знайти у світі, що вас оточує. Отож, якщо не бажаєте змарнувати свій час, дізнавайтесь і цікавтесь усім, що відбувається навколо вас, не втрачайте можливості пізнати нове й незвідане.
Юлія ЧМУТ