Музика виникла ще за доісторичних часів, і з тих пір була популярною серед усіх класів суспільства. Сьогодні вона є не лише окремим видом мистецтва, а й окремою багатомільйонною індустрією, розвиненою в усіх куточках світу. Усе ж різноманіття — не єдине, що формує на музику такий великий попит.
Як відомо, будь-який звук створюється коливаннями повітря — звуковими хвилями, кожна з яких має частоту, довжину та гучність. Саме вони “пробуджують” хімічні процеси в мозку, а також впливають на структуру клітин.
Музика — це потужний нейростимулятор, який активує різні відділи мозку, запускає вироблення гормонів, і таким чином впливає на настрій. Не залежно від особистих уподобань, окремі види музики однаково впливають на всіх, адже це визначається видом і частотою хвиль. Так, наприклад, джаз стимулює роботу мозку й гарантує піднесений настрій, а рок-музика спричиняє вироблення адреналіну, який дає потужний заряд енергії. Як приклад, британське дослідження 2005 року показало, що прослуховування ритмічних пісень збільшує продуктивність тренування на 20%. Не дивним є факт, що музика й психоактивні речовини впливають на однакові ділянки мозку. Більше того, перша також може викликати залежність.
Також науково доведено, що музика зменшує душевний біль, допомагає впоратись зі стресом та опанувати емоції. Для багатьох вона стає “ліками” від самотности — способом заповнити інтернальну пустку. Зазвичай ми обираємо мелодії й тексти, які перегукуються з нашим внутрішнім світом — таким чином пісня ніби “розуміє” нас, і при цьому нічого не потрібно пояснювати. Особливо це відгукується серед підлітків, для яких музичні треки стають розрадою, способом ескапізму або навіть стимулом рухатися далі.
Жанр та стиль музики, яким надає перевагу людина, прямо впливають на її стан. При цьому мова йде не тільки про позитивні пісні, після яких ви відразу відчуваєте прилив енергії. Прослуховування музики — будь вона сумна чи навпаки бадьора — спричиняє викид у кров дофаміну — гормона-нейромедіатора, відповідального за очікування щастя, новизни, адекватне сприйняття дійсності й прийняття рішень. Паралельно з цим зупиняється виробництво кортизолу, адреналіну й пролактину, які відповідають за сум, гнів, агресію та пригнічений настрій. Ці процеси пояснюють, чому стан смутку та душевний біль згодом змінюються на спокій, а іноді навіть піднесення.
З музикою безперечно веселіше прибирати, їхати в подорож або ж поплакати через довгу розлуку. Вона допомагає впоратися з поганими емоціями та є чудовим способом отримувати гормон задоволення — такий-собі рятівний вогник у сповненому проблемами світі. Проте тенденція замінювати музикою терапевта, щоб полегшити біль та впоратись зі стресом, дуже негативно впливає на суспільство. Через брак часу та прогалину між світоглядом поколінь, людям стає все важче спілкуватись, довіряти одне одному секрети та загалом розбиратись у своїх почуттях. Втамування емоцій або навпаки постійне прослуховування задля піднесеного стану перетворює музику на наркотик, який вже не має тих приємних, корисних для здоров’я властивостей.
Софія ВІРИЧ,
випускниця Школи універсального журналіста