Війна… Ніхто не може в це повірити й досі… Всі думають, це зйомки якось фільму жахів, які ми бачили лише по телевізору і які ось-ось закінчяться. Але, на жаль, українці продовжують жити, творити, навчатись, не дивлячись на страшні реалії сьогодення.
Я звичайний школяр української школи, найбільшою пристрастю якого був і є спорт. З дитинства я займаюсь дзюдо та самбо, і саме ці види спорту стали головною частиною мого життя. Це не просто фізичне задоволення, сплеск емоцій, адреналіну, це важка праця над собою, постійні виснажливі тренування, травми, переживання на змаганнях і багато нюансів. Але я знаю, що не один відомий спортсмен не досяг би своєї цілі, якщо б серйозно не тренувався, не працював кожного дня. Моя головна мета – стати чемпіоном Європи та Світу. Я хочу, щоб гімн України лунав на найпрестижніших змаганнях, а наш прапор майорів на п’єдесталі.
Я вже зробив перший крок на шляху до своєї мрії, з гордістю можу сказати– я став чемпіоном України з самбо. Але це лише початок мого шляху. Щоденні тренування, дисципліна, самовідданість – ось те, що формує мене як спортсмена та особистість. Заняття спортом допомагають мені бути дисциплінованим, гуманно ставитись до людей, критично мислити, швидко приймати рішення. Я вірю, що кожен день – це можливість стати кращим, ніж був учора.
Зараз я живу не в рідному місті, і це, на жаль, викликає сум. Я мрію скоріше повернутись додому. Але є ще одна мрія, яка об’єднує всіх нас – це велика перемога України. Я вірю, що наша країна обов’язково переможе у цій боротьбі, і ми знову будемо жити у мирі та спокої.
Андрій ВАРЧЕНКО,
лауреат XV всеукраїнського конкурсу “Я – журналіст!”,
учень Харківського ліцею №16