Моя майбутня професія – перекладач: що я знаю про неї?

29.04.2018

У народі кажуть, що обирати професію треба серцем, однак я впевнена у тому, що серце часто нас «заводить у неволю», тож краще йому не довіряти. Невизначеність майбутнього інколи лякає мене. Що буде сьогодні за мить? Завтра? Через рік? Інколи зі страхом подумки ставить кожен собі подібні питання й розуміє, що попереду все неясно, незрозуміло, не окреслено й хитко. Де ж знайти хоча б якесь опертя? Знову питаємо себе й усвідомлюємо, що цією опорою може слугувати лише минуле – «майбутнє», що вже набуло чітких обрисів і визначило наше існування в теперішньому, у якому ми крокуємо в нове майбутнє. Думаю, що при виборі професійного шляху варто керуватися лише «холодним розумом» і йти на ту роботу, де є хоча б якісь перспективи кар’єрного й фінансового зростання (джерело фото – ONLINE.UA).

Вибір майбутньої професії справа дуже серйозна і відповідальна. І братися за нього треба якомога раніше, як кажуть: «Старого пса нових трюків не навчиш»! Батьки з дитинства ставилися до мене як до особистості. Завдяки цьому, я ніколи не соромилася своїх смаків, завжди залишалася сама собою, не підлаштовуючись під чужу думку. Отже, мій шлях до вибору майбутньої професії був вільним, але нелегким.

Точні науки мене не вабили. Я завжди губилася в світі цифр і розрахунків. Змалку я любила слухати цікаві казки та історії. Згодом мене почати вабити книжки. Зараз для нас  доступними є багато не тільки книг, але й електронних засобів масової інформації у вигляді телепередач, електронних книг, статей у журналах та соціальних мережах. За допомогою цієї інформації я дізнаюся дуже багато цікавих фактів з життя моїх ровесників у всьому світі, дізнаюся про новини у сфері літератури, культури та суспільного життя.

Я відвідую багато семінарів та конференцій, де беруть участь представники з різних країн світу: Словаччини, Німеччини, Угорщини, Латвії та України. Розмовною мовою для спілкування на таких заходах здебільшого є англійська як одна з міжнародних мов спілкування. Першою, з ким я познайомилася і хто зацікавив мене обрати професію перекладача була волонтер Сміс Колін, яка приїхала до нас в Україну з Нью-Джерсі, США. Вона працювала в нашій школі вчителем англійської мови два роки. Я і мої друзі були для неї «вчителями» української мови, а вона для нас відкривала новий світ англійської культури та мови. Ще хорошим уроком-знайомством була зустріч з волонтером Ройтер Мартіном Робером з Дармштата, Німеччина. Мені було цікаво спілкуватися з цією людиною не тільки українською мовою, яку він знав досить добре, але й поуправлятися у своїх знаннях англійської мови. Я зрозуміла, що мені потрібно ще вчитися, щоб досягти своєї мети і стати перекладачем.

Моя можлива майбутня професія перекладач приваблює мене насамперед свободою, яку вона дає. На мій погляд, кожна людина так чи інакше прагне бути незалежною, самій вирішувати, коли працювати, коли займатися сімейними справами, а коли відпочивати. Професія вільного перекладача, тобто фрілансера,  ідеально для цього підходить. Професія перекладач — дуже розповсюджена в усьому світі. Недостатньо тільки вчитися на курсах, щоб стати гарним перекладачем. Потрібно обов’язково закінчити ВУЗ і постійно поповнювати свої знання, а так само постійно перебувати в професії, тому що мова має властивість забуватися згодом. У наш час роботу перекладачів полегшують нові технології, приміром, електронні перекладачі, які можна вільно знайти в інтернеті.

Мені здається, що ця професія дуже творча, навіть слухаючи переклад іноземних фільмів, можна це зрозуміти. Якщо перекладач талановитий і грамотний, фільм буде набагато цікавіший, ніж якщо коли перекладач робить роботу без ентузіазму й не має почуття гумору. Щоб стати гарним перекладачем, необхідно бути досить ерудованою людиною й розбиратися в тій темі, якою написаний текст для перекладу.

Я вважаю, ця професія надасть мені не тільки матеріальне забезпечення і свободу, але й збагатить мій внутрішній світ від спілкування з новими цікавими людьми. Якщо добре вчитися і досягти хороших успіхів, то можна знайти хорошу престижну роботу не тільки в Україні, але й  за кордоном. Але я б хотіла залишити працювати в себе вдома в Україні, хоча і мрію побувати у всіх країнах світу. І якщо в подальшому я вивчу досконало англійську мову, то на цьому зупинятися не буду. Обов’язково спробую вивчити ще й інші мови, які мені будуть під силу. Інша справа, що таку свободу треба ще заслужити. І робиться це простим і важким способом – щоденної праці над собою і над своїми знаннями. Але найбільшою підтримкою у виборі моєї майбутньої професії стали батьки. Як на мене, то я докладу всіх зусиль, щоб моя мрія стала реальністю.

Ніколь ЛИЙНАРТ,

випускниця Школи універсального журналіста на базі НаУ “Острозька академія”,

Ужгород

, , , , , , переглядів: 10 947

Останні новини від OGO.ua


Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *