Спойлер: головне – наприкінці, тож читайте статтю до кінця!
Книга відомого російського письменника, класика і генія. З захопливим сюжетом і дивною мовою. Оформлення книжки, яку замовила я, просто чудове. Наприкінці таких відгуків зазвичай ту саму книжку рекомендують, але саме я цього робити не буду.
Так, можливо сюжет дійсно занадто прекрасний, але я цього не скажу, адже після 24 лютого мені стала огидна російська мова. російська мова, російські письменники, російські відомі діячі – всі вони просто огидні. Так, можливо мої слова зараз занадто різкі, адже я все-таки не дочитала до кінця й не збагнула повного діапазону краси цієї книги. Але в такий час вам самим не здається дивним занадто добре відгукуватися про російське?
Зараз наші військові борються фізично проти ворога, а нам потрібно боротися на інформаційному фронті. Можливо, ви це зараз читаєте з розчаруванням, адже хотіли почути думку про книжку, яку в майбутньому хотілося б придбати. І ось моя думка щодо цього – не треба. Хай там, той письменник вже помер. Але ж його твори живуть. Твори Шевченка, що дійшли до наших літ, хіба вони померли? Ні, ці витвори мистецтва досі живуть, а в них живе душа творця. Так само і з російським. Митець не помре, допоки його творчість живе.
Хоча це не здається таким критичним, але саме зараз, коли ви тягнете до своєї голови російське – ви зливаєтеся з російським інфопростором. Музика, книги й прості розважальні відео. Якщо це все російською, то я не розумію як ви можете ідентифікувати себе як українця, якому не байдужі події в його країні. “Что хочу, то и слушаю/читаю/смотрю” – та, будь ласка, на здоров’я. Але постійно тримай в голові думку, що наступний приліт твоїм коштом. Будь-яка копійка, яку отримують виробники російського контенту, потім йде до російської скарбниці у вигляді податків, це неважко зрозуміти. Мова та те, що ми споживаємо, відіграють просто колосальну роль, але люди, яким “комфортно”, цього не хочуть зрозуміти. Якщо ви перейдете на українську та перестанете тягати до себе російське, то ракети не перестануть літати, але як мінімум їх стане менше, а як максимум наша країна стане набагато міцнішою в ментальному плані.
Споживання російського контенту нас вбиває, в буквальному сенсі. Багато творців зараз стараються працювати на український інфопростір. Допоможіть розвиватися їм, а не чужим.
Марія ТАЛАЛАЙ,
випускниця Школи універсального журналіста на базі НаУ “Острозька академія”