У країні, де війна руйнує міста та долі, особливо цінними стають люди, які є хоробрими та не втрачають віри в добро. Для мене такою людиною є Іван Суботін, волонтер за покликанням та рятувальник за фахом з міста Мирнограда Донецької області.
Його історія – це не просто розповідь про героїзм, а живий приклад того, як одна людина може змінити життя багатьох. З початку війни Іван, ризикуючи власним життям, підтримує жителів прифронтових містечок Донеччини, евакуює людей з-під обстрілів, доставляє гуманітарну допомогу. Він не боїться труднощів, адже керується не страхом, а бажанням допомогти. Створив організацію «Пошук Донбас», яка розшукує зниклих безвісти людей.
Чим він є особливим для мене? Волонтер не шукає слави чи визнання, а просто допомагає людям. Не здається, навіть коли важко, адже знає, що від його дій залежить людське життя. На мою думку, це його безкорисливість і самовідданість. У нього є сім’я, яку він евакуював, але сам залишився, щоб допомагати людям, рятувати від війни. Навіть коли йому важко, він не здається, бо дуже хоробрий та самовідданий.
Іван – приклад справжньої мужності. Він не тікає від небезпеки, а йде їй назустріч, щоб захистити тих, хто цього потребує. Його сила – не в фізичній підготовці, а в силі духу. Він вірить у добро і не дозволяє злу перемогти.
Мене надихає його здатність співчувати та допомагати. Він не просто виконує свою роботу, а робить це з душею. Піклується про кожну людину, яку евакуює, про кожну сім’ю, якій допомагає. Він – не просто волонтер, а друг і опора для тих, хто опинився в біді.
Іван Суботін – це людина, яка надихає мене бути кращим, навчає, що навіть у найважчі часи можна зберігати людяність та творити добро.
Я мрію, що колись зможу бути таким же сміливим та самовідданим, як Іван. Хочу допомагати людям, які потребують підтримки, і робити світ кращим.
Георгій САВЬОЛКОВ,
лауреат XV всеукраїнського конкурсу “Я – журналіст!”,
учень Мирноградського ОЗЗСО Донецької області