Вже незабаром Київ перетвориться на книжкову столицю в рамках VIII Книжкового Арсеналу, який сьогодні вирізняється від інших культурних подій, а київську весну вже складно уявити без такого яскравого книжкового вікенда. Цьогоріч подія відбудеться з 30 травня – 3 червня. Неодмінно організатори шукатимуть свіжі ідеї, застосовуватимуть нові підходи і формати, щоб від Книжкового Арсеналу якнайбільше людей отримало культурну дозу насолоди. На ярмарку вже порушувалися теми літератури в часи війни, сміху в контексті кризової ситуації та його терапевтичного ефекту, то… у 2018 році Міжнародний фестиваль пройде, фокусуючись на кураторській програмі про майбутнє. Гості зможуть знайти для себе відповіді на запитання: Чи має література завдання для свого читача на наступні століття? І як реагує на ускладнення суспільної комунікації через соціальні мережі та перехід із реального у віртуальне? За словами кураторської групи, за допомогою літератури можна проговорювати травми й рефлексувати над пережитим. Однак як література може рефлексувати над темою майбутнього? Про що людство мріє далі? І разом з тим — чи спроможна Україна в політичному, соціальному, економічному контексті уявляти і втілювати власні проекти майбутнього, долаючи проблеми й генеруючи оригінальні ідеї? Це і є основні питання цьогорічної програми фестивалю.
Для бувалого відвідувача минулоріч Арсенал запам’ятався введенням фокус-теми, започаткуванням запрошень великих літературних фестивалів як кураторів і організацією Бізнес-майданчика для переговорів, то, що приготували організатори цьогорічного фестивалю, чим будуть дивувати гостей VІІІ Книжкового Арсеналу поділилась координаторка проекту Оксана Хмельовська.
- Оксано, розкажіть, про те, що таке Книжковий Арсенал і як все починалось для Вас?
- Уже четвертий рік поспіль я займаюсь міжнародним фестивалем «Книжковий арсенал». У 2015 році я була асистенткою Ольги Жук, а з 2016 і до сьогодні працюю координаторкою. Це інтелектуальна подія країни, фестиваль, який проходить у просторі Старого Арсеналу, й унікальність цієї будівлі, її історія і сьогодення так чи інакше накладають відбиток на всі проекти, виставки, які тут проходять, й відповідно на особливу атмосферу Книжкового Арсеналу. Так як це мистецьке середовище, фестиваль і задумувався як подія, що поєднає літературу і мистецтво.
Інколи мені здається, що фестиваль – це театральне дійство, до якого ретельно готуєшся, думаєш про те, як зреалізувати всі ідеї, приблизно уявляєш, хто коли виступатиме, що презентуватиме, який перформанс очікувати, думаєш за декорації у формі красивих стендів чи банерів для сцен. Куратори й організатори – практично режисери цього дійства на 5 днів, де акторами є учасники подій, а глядачами – всі відвідувачі. Але якби ти не старався – все передбачити неможливо. Ми можемо скерувати ту чи іншу тему дискусії, але ти ніколи не знаєш, що саме скаже Євгенія Губкіна чи Сильвія Хутнік на дискусії «Міста майбутнього: від уявних образів до реальності». Ти ніколи не передбачиш, який настрій буде у поета Дмитра Лазуткіна, коли він виступатиме на музично-літературному безладі «Забувай. Мішені пам’яті», і чи передасться він аудиторії. Тобто на відміну від театральної вистави, фестиваль проходить без репетицій, і саме з такими подіями, такими міжнародними гостями, з такими акцентами – лише раз.
- Як змінювався Книжковий Арсенал?
- Насправді за 8 років Книжковий Арсенал виріс, як і змінилася ситуація в країні, деякі питання стали безапеляційними, а дискусії – жорсткішими. Змінився і видавничий ринок: заповнюються ніші, з’являються видавці нового типу, збільшилась кількість перекладів. Якщо проаналізувати, скільки літературних фестивалів за цей час зародилося, і скільки зникло з культурної мапи країни, – то цифри невтішні. Разові акції можуть бути культурними вибухами у своєму просторі, вражати його, але саме сталі проекти мають реальний, помітний вплив на середовище, змінюють його. Книжковий Арсенал є прикладом тяглості процесів, і це особливо важливо при налагодженні міжнародної співпраці і культурної дипломатії, адже ці процеси не відбуваються швидко, а працюють на перспективу. Ті домовленості, які робилися, наприклад, 7 років тому, можуть спрацювати тільки зараз.
- Чи свідчить це, що фестиваль може стати більш прогнозованим і передбачуваним проектом?
- Абсолютно ні. Мені дуже сподобалося висловлювання Йвана Козленка про те, що сьогодні фестиваль уже не може пропонувати «напівфабрикату», він має пропонувати відібране, і якість проектів має перевірятися ще на «вході», а «не в процесі». Зараз така конкуренція серед подій, особливо у Києві, що відвідувач має розуміти, на що він витрачає свій час, і що саме це – справді якісна подія і вона має цінність.
Саме тому Книжковий Арсенал стежить за видавничою продукцією, яку пропонують учасники. Ми хочемо, аби на ярмарку можна придбати актуальні, якісні книжки – добре написані й добре видані. Тому не йдемо шляхом нарощування кількості учасників. Той видавець, який стає учасником ярмарку, отримує наш кредит довіри.
А кураторська команда дуже ретельно відбирає події від організаторів, при потребі радить, як покращити їх, змінити формат чи запросити професійного модератора. Саме тому ми з року в рік фокусуємось на кураторських програмах, працюємо із експертами.
Фокусування і зріз літературного, мистецького середовища дозволяє провести своєрідне дослідження з тієї чи іншої теми, чого не можна зробити, фокусуючись на всьому. І саме добре опрацювання теми дає неочікувані, непрогнозовані результати. Так завдяки сміливій темі «Сміх. Страх. Сила», яку ми втілили минулоріч (кураторка – Таня Терен), ми побачили, як тема розвинулася далі, дала поштовх іншим ініціативам, змінила шароварну інтерпретацію знайомої зі школи «Енеїди» Івана Котляревського. Так у країні пройшли десятки показів перформансу «Безкінечна подорож, або Енеїда» за участі Юрія Андруховича, яка спеціально була розроблена до фестивалю. Зараз по телебаченню йде кулінарне шоу «Енеїда» (а в нас під час фестивалю працювало кафе «Еней»), а виставка «Енеїда Базилевича» на фестивалі переросла у масштабний «Проект Енеїда» у НХМУ, що акумулювала близько 200 визначних артефактів: ілюстрації, станковий живопис і графіку, театральні афіші, мультиплікацію, фото- та відеоматеріали, книжкові видання, себто розширила тему.
Книжковий Арсенал є трендсетером у культурному полі. І цього року, впевнена, наші інновації й ідеї також матимуть майбутнє.
- Розкажіть про особливості цьогорічного Книжкового Арсеналу та про гостей на яких очікуєте?
-Цього року до нас приїздить майже 90 міжнародних гостей із 31 країни. Це потужна цифра. Ми комунікуємо з багатьма посольствами України, що допомагають нам у залученні гостей. Зокрема, на Книжковий Арсенал завітають такі видатні автори, як Томас Венцлова (Литва), Енн Еплбом (США), Міленко Єрґович (Боснія і Герцеговина), Сйон (Ісландія), Меїр Шалєв (Ізраїль), Оскар Бреніф’є (Франція), Юркі Вайнонен (Фінляндія), Славенка Дракулич (Хорватія, Швеція), Дімітре Дінев (Австрія), Люк ван Міделаар (Нідерланди), Сильвія Хутнік (Польща), Франческа Меландрі (Італія), Каролін Ламарш (Бельгія) та багато інших письменників та діячів культури. Окрім подій, презентацій, дискусій на вже традиційному майданчику Міжнародної програми «Кафе Європа», вони братимуть участь у лекційній, професійній, дитячій, музичній та експозиційній програмах, а також в авторських спецпроектах і заходах Фокусної програми.
Із власним стендом вперше братимуть участь у фестивалі Посольство Сполучених Штатів Америки, Посольство Ліванської республіки, Бейрутський книжковий ярмарок, Посольство Угорщини та Посольство Ізраїлю в Україні.
В межах Арсеналу також буде представлено великий (60 кв.м) колективний стенд німецьких видавництв та спеціальна програма заходів у партнерстві з Франкфуртським книжковим ярмарком, за підтримки Міністерства закордонних справ Німеччини та Гете-Інституту в Україні.
- Розкажіть про Дитячу програму Книжкового Арсеналу.
- Вперше на фестивалі секція «Дитяча книга» представлена автономно – у правому крилі Старого Арсеналу, де працюватимуть стенди видавництв дитячої та підліткової літератури і відбудуться події Дитячої програми. Це експеримент, який і ми, організатори, і видавці мають втілити спільно, аби відвідувачам із дітьми, і власне, малим читачам було комфортно й, що найважливіше, безпечно. Більш ніж упевнена, що все вдасться, оскільки кураторка Дитячої програми Юля Козловець подбала про подієву частину, а партнерами виступили ЛакіБукс.
«Далі буде!.» — так звучить тема цьогорічної Дитячої програми. Учасники програми говоритимуть про те, які книжки є сьогодні і які книжки діти візьмуть із собою й у завтрашній день. Саме такі книжки, наприклад, включені в унікальну колекцію «Silent books» («Мовчазні книжки») Міжнародної ради з дитячої та юнацької книги IBBY, яку покажуть на «Книжковому Арсеналі» за підтримки Посольства Швейцарії в Україні. Представити колекцію, історію її зібрання та водночас показати нові моделі сторітелінгу приїде експертка IBBY, старша викладачка Університету Глазго, провідний фахівець з дитячої літератури та читання Евелін Арізпе (Велика Британія, Шотландія).
Спеціальні міжнародні гості Дитячої програми цього року Ева Суссо, Емілія Дзюбак, Гжегож Касдепке, Ґюдрун Скреттінґ тощо.
Наша спеціальна тема дає можливість і вийти за межі звичної реальності, переосмислити звичні практики читання, які змінюються просто на очах. Зокрема, долучившись до проекту «Знайомство з туконі», реалізованого з ініціативи «Книжкового Арсеналу» компанією New Cave Media у форматі VR-додатку за мотивами книжок Оксани Були про Туконі та їхній чарівний світ, які виходили друком у Видавництві Старого Лева. Завдяки віртуальній реальності відвідувачі зможуть побувати у справжньому лісі й відшукати там туконь.
— А якою буде Музична програма?
— Загалом якщо перший поверх буде більш класичним, то другий нагадуватиме своєрідну лабораторію, живе середовище, зі «здоровою» ноткою анархії в Секції ілюстраторів, принту, офортів, ліногравюр і шрифтового дизайну. Експериментальною буде й Музична програма, представлена фестивалем Next sound, що пропагує розвиток усього різноманіття діджитал-мистецтва у поєднанні з прогресивною та експериментальною музикою, залученню органів чуттів, і пройде за участі митців з Франції, Німеччини, Австрії, України.
- Чи можете пролити світло на фокус-тему VІІІ Книжкового Арсеналу?
- Цьогорічна фокус-тема «Проект майбутнього» має на меті поєднати спільні зусилля й подолати один із найважчих викликів кризових часів, в яких зараз перебуває Україна, — уявляти сценарії майбутнього. Ця тема, як на мене, зараз на часі, бо потрібно зрозуміти, куди рухатися далі. Чи спроможна Україна створювати інституції майбутнього, яка доля нових інституцій, які тільки засновуються, куди приведе та чи інша реформа? Хто відповідальний за проекти майбутнього?
Людство невтомно шукає ліки від раку, створює кібер-протези, відкриває гравітаційні хвилі, дискутує про штучний інтелект. Майбутнє не може не зваблювати своїми можливостями й надією на кращий світ. Але справа в тому, що ми ніколи не дізнаємось про майбутнє, а прогнози часто бувають оманливі, доки ми самі не опинимось у майбутньому, але тоді воно вже буде сьогоденням. Кураторка цьогорічної прогарми – Віра Балдинюк, головна редакторка онлайн-видання «Korydor», журналістка, критикиня.
Окрім дискусій, які зусібіч розкривають фокус-тему, у нас буде і перформативна частина – зокрема спільно з журналом Куншт ми готуємо Кафе майбутнього, зі сферичною випічкою, кисневими коктейлями та кавою від робота.
Говоритимемо про майбутнє і в професійному плані. Кластер EUNIC Україна, до якого входять культурні центри європейських країн, за підтримки програми ЄС Culture Bridges презентує на «Книжковому Арсеналі» професійну платформу Booking the Future / Бронь на майбутнє, кураторкою якої виступить Оля Жук. Гра слів у назві програми резонує з футуристичною темою цьогорічного «Книжкового Арсеналу» та окреслить глобальні та локальні тренди, інновації та прогнози. Як трансформуються читацькі звички та очікування; як сьогодні видавці в різних країнах «бронюють» місце для свого бізнесу в майбутньому, на що розраховують і як адаптуються?
Говоритимемо на VIII Книжковому Арсеналі і про нові практики і тренди читання. Франкфуртський книжковий ярмарок вдруге завітає до нас і презентує новий проект Ф. Кафки, де можна буде потрапити у віртуальну реальність – кімнату головного героя Грегора Замзи. Також на Арсенал завітає переможець-2015 цифрового сторітелінгу з Нідерландів – проект «Out of Sight».
- Які важливі моменти «закулісної» підготовки фестивалю Ви могли б виокремити?
- Чи не найважливіше – це команда. Варто пам’ятати і про те, що створювати щось самому дуже складно, особливо в теперішні часи, тому команда – це вже успіх, а якщо вона професійна – це подвійний успіх. Варто підбирати таких людей, з якими комфортно працювати, і з тими, які вносили б у проект щось нове, свій досвід і були достатньо сміливими й відкритими для інновацій. Такі люди є кураторами фестивальних програм, такі люди працюють в Мистецькому Арсеналі й роблять все можливе й неможливе, аби проект відбувся нарівні.
- Які висновки Ви зробили за час роботи фестивалю?
- Важливо осмислювати те, що вже відбулось і робити висновки. Щороку ми збираємось кураторською командою і обговорюємо вдалі і невдалі ідеї, концепції. Кілька нарад відбуваються після фестивалю і командою Мистецького Арсеналу – більш організаційні і технічні. Окрім того, ми проводимо опитування видавців про оцінку роботи фестивалю. Проаналізувавши допущені хиби, можна уникати подібного у наступних фестивалях, і ми намагаємось це робити. Цього року ми зробили таке опитування серед видавців, і спрогнозували спектр розвитку і руху, будемо виправлятись і ставати кращими. Бо окрім інтелектуальної складової, фестивальної програми, іноді корисно відчути себе й якісним сервісом. Це нестрашно, а для партнерів і учасників – додаткова цінність. А ми ж хочемо працювати з партнерами і в майбутньому.
- Як у Вас виникають нові ідеї щодо фестивалю?
- Ідея фокус-теми VIII Книжкового Арсеналу прийшла до мене спонтанно й органічно. Минулого року про це мало говорили, а вже цього року паралельно з нами було кілька цікавих проектів про утопії від Ізоляції, діалоги про майбутнє з Френсісом Фукуямою, цикл матеріалів на Новому времени чи Великій ідеї. Тобто ми попали в нерв часу. А загалом процес обдумування, конструювання концепції триває весь час, кристалізується, обговорюється і критикується у кураторській команді на роботі чи у неформальній обстановці на вечірках.
- Чи уявляєте Ви фестиваль за 5 років?
- Звичайно. Ми плануємо посилювати кураторський голос, якість проектів, фокусуватися, відбирати найцікавіші ідеї. Ми бачимо себе локомотивом для галузі, і майданчиком для живих дискусій інтелектуалів, лідерів думок, письменників. В Україні не так багато таких майданчиків, які збирають стільки уважних, критичних і відповідальних читачів.
Спілкувався Михало ПИЛИПЧУК