Збори Стерненка, масове постачання гуманітарної і військової допомоги, допомога людям з інвалідністю і організація благодійних ярмарків – це усе те волонтерство, про яке ви чули. Звучить досить глобально і нездійсненно. Але так хочеться зробити щось важливе: не лише для ЗСУ, а й інших, хто потребує підтримки саме зараз.
Якщо у вас є гроші, то обирайте гарний збір коштів на допомогу тваринам, дітям, армії чи на іншу тематику. Але уявимо, що ви маєте усі можливості для волонтерства: час, фізичні і розумові здібності – але не святі гривні. А що тоді робити?
Волонтерство – це не лише про величезний внесок. Наприклад, проєкт “Tangle of skills” поєднує волонтерок/ів-репетиторок/ів з учнями/ученицями, які не мають змоги оплатити своє навчання. А багато інших організацій шукають копіратерів/ок, операторок/ів колл-центрів і навіть тих, хто буде реєструвати пошкоджені пам’ятки української культури внаслідок повномасштабного вторгнення росії. Волонтерство – це соціально спрямована, добровільна, безкорислива неприбуткова діяльність. І нічого про наявність капіталу.
Тепер про питання “навіщо?”. Крім очевидної значущості праці для тих, хто її отримує, волонтерство — це ком’юніті: неймовірні люди, що поєднані однією ціллю і роблять щось заради неї. Це досвід, який розширює не лише можливості (як-от у поданні заявок на міжнародні програми стажування чи навчання, де він цінується), а й здатності будувати комунікацію, цінувати свою роботу, позбавлятися стереотипів і створювати доброзичливе і рівне суспільство.
Волонтерська діяльність – це своєрідна мультиплізація зусиль навколо мети. Так закинувши тридцять гривень замість морозива на рахунок допомоги кішці Марті, через тиждень ви дізнаєтесь, що її виписали з ветеринарної клініки. А віддавши свої ще гарні речі для гуманітарної допомоги, випадково побачите її на врятованій від російського тероризму дитині у новинах. Окрім розумових зусиль, можна прикладати і фізичні. Наприклад, “Толока” часто збирає людей для прибирання деокупованих областей. Можна прибрати, послухати музику, поскакати поряд з добрими членами і членкинями команди та побачити щасливі очі когось, кому це було потрібно. Або щасливі очі природи у вигляді сонця чи дощу (що вам більше подобається) після групового складання сміття у лісі.
Тож чому у волонтерство? Бо це щастя для вас та інших.
Віталіна ДІХТЯРУК,
випускниця Школи універсального журналіста