У кожному місті або селі є пам’ятки культури ,які існують вже дуже довго і потребують реконструкції . Деякі люди – за реконструкцію , але , звісно , є й такі , що понад усе намагаються зберегти первісний вигляд скалку культури . В моєму місті теж є такі пам’ятки ,яким конче необхідна реставрація . Та все таки чи потрібна вона ? На що потрібно звертати уваги під час реставрації ?
Нещодавно я прочитала статтю на одному з українських сайтів про реставрацію . В ній український реставратор – іконописець Лев Скоп розповідає про свою роботу . Це заняття він називає хірургію і прирівнює реставраторів до хірурів , адже він ,як і хірург , може виконати свою роботу погано . Хоч Лев і є реставратором – іконописцем , проте принципи реставрації будівель і ікон схожі .
Головне правило реставратора – не пошкодити предмет роботи , адже такого більше немає . Якщо не можеш відновити – не берись за роботу , адже ніхто не може бути впевнений у правильності своїх дій . За словами реставратора, головне не поспішати . Не важливо скільки часу займе реставрація , вона може зайняти й декілька місяців , але результат набагато важливіше . З вуст іконописця прозвучали дуже правильні слова про те , що реставратори зруйнували набагато більше пам’яток , ніж війни та стихійні лиха . Одна неправильна дія – і все , пам’ятку не врятувати , бо її первісний вигляд зруйнували.
Реставрація – відповідальна робота . Не кожен реставратор може правильно виконати її. Кожне надбання культури – немов новий світ . Нові техніки , матеріали . Тобто кожного разу потрібно дотримуватись нових правил і робити все по-іншому .
В свою роботу кожен з майстрів має вкласти душу, адже відреставрувати будівлю ,майже теж саме , що й відтворити її знову . Тут дійсно потрібно любити свою роботу і ставитись до неї відповідально .
Але окрім пам’яток культури є й звичайні будинки , в яких живуть люди , і які знаходяться в жахливому стані. Вони не є якимись особливими , але я вважаю, що життя людей, що живуть в цих будинках – цінніше . Такі споруди називають аварійними і люди живуть в них на свій страх і ризик . Дуже часто мешканці таких будинків не витримують і просять представників влади відреставрувати будівлю , проте влада тільки закриває очі . В кожному місті є по декілька тисяч таких будинків і в них живуть люди .
Кожен із нас сам обирає пріоритети . Проте ,що важливіше : життя людей чи старий музей ? Так дійсно , цей музей є пам’яткою історії і зберігає в собі тисячі історій і спогадів , і всім зрозуміло, що перш за все відремонтують цей музей , а не той будинок , стіни якого вже не витримують .
Вже всім зрозуміло , що влада більш ретельно відноситься до реконструкції пам’яток, ніж до реконструкції будинків , але потрібно звернути увагу і на них . Якби в мене була можливість вибрати будівлю для реконструкції, то я б обрала будинок . Життя і здоров’я людей для мене важливіше .
Віталіна ЗАПАРА,
випускниця Школи універсального журналіста на базі НаУ «Острозька академія»,
Житомир.