Нерідко постає питання: що подивитись? Комусь одразу спадає думка про фільми, комусь — про серіали, комусь — про мультсеріали, а комусь — про аніме. Останнім часом цей вид мультиплікації стає все популярнішим серед молоді.
Для тих, хто не знає, аніме — це японська мультиплікація (саме 2D ), розрахована на підліткову та дорослу аудиторії. Аніме створюють тільки в Японії, тому твори в анімешному стилі, але виконані в інших країнах, не є аніме. Для аніме характерне надзвичайно велике жанрове розмаїття. Крім загальних жанрів ( детектив, комедія тощо ) є і специфічні притаманні лише аніме, такі як, наприклад, яой ( гомосексуальні стосунки між персонажами чоловічої статі ) чи сьодзьо ( призначений для дівчат 12-18 років ). Більша частина аніме-серіалів і аніме-фільмів — екранізація японських коміксів, тобто манґи, але є і екранізації книжок, і ранобе ( японські романи, призначені для підлітків), і повністю самостійні роботи. Такий вид мультиплікації має низку плюсів і мінусів, тобто того, що є корисним і шкідливим в аніме.
Отже, почнемо з корисного.
Плюси аніме:
1. Природа.
Японці надзвичайно гарно малюють природу, фони, навколишнє середовище. Якщо в малюванні персонажів є й деякі мінуси, хоч і незначні, то в природі їх зовсім немає. Дуже гарно.
2. Сюжет.
Складний і цікавий сюжет притягує з перших хвилин перегляду. Заплутаний детектив, неймовірне фентезі чи загадкова романтика для глядача як магніт. Отже, у японців дуже розвинена фантазія.
3. Образи.
Всі ми звикли до того, що Баба-Яга, тобто антагоніст — страшний та зовсім не симпатичний, а протагоніст — дівчина-красуня чи славний парубок. Про аніме такого не скажеш. Там дівчина-красуня може виявитись і злою відьмою, що бажає знищити весь світ. Звісно, таке зустрінеш не у всіх аніме, але в більшості, і це добре вказує на те, що зовнішній вигляд зовсім не є показником внутрішнього світу людини. Іншими словами, зло може ховатись під гарною маскою.
Майже в кожному аніме-серіалі дуже багато образів, які мають свої неповторні характери.
4. Жанри.
Оскільки ця мультиплікація має дуже багато різних жанрів, то через це можна легко обрати те, що тобі до смаку.
5. Музика.
Так, в аніме гарна епічна музика, що підходить під певні моменти. Незважаючи на те, що музика японською мовою, вона все одно звучить приємно.
6. Косплей.
Косплей — це мистецтво переодягання. Переодягання в улюблених героїв!
7. Культура.
З аніме можна багато чого дізнатись про культуру і побут Японії, і не тільки її. А також аніме може стати першим поштовхом до вивчення японської мови.
8. Життєві ситуації.
Деякі аніме навчають, як необхідно поводитися в різних життєвих ситуаціях.
Але не можна вважати, що аніме має тільки позитивний характер. В ньому є і недоліки.
Мінуси аніме:
1. Час.
Так, один сезон може тривати 10 годин. А, якщо сезон не один, і ти ще й поставив собі за мету прочитати манґу та ранобе, то, вважай, що ти зник на декілька тижнів.
2. Психіка.
Аніме може згубно впливати і на психіку людини. Тобто, викликати апатію чи депресію після перегляду не дуже приємних моментів, таких як смерть улюбленого героя чи щось інше.
3. Яскрава графіка.
Гадаю, все і так зрозуміло з однієї назви пункту. Мені здається, що така яскрава графіка згубно впливає на зір. Тим більше, в аніме швидко розвиваються події, а отже і зображення теж швидко змінюється.
4. Прояв жорстокості.
У багатьох аніме є багато жорстоких моментів, які я б не рекомендувала показувати дітям молодше 12 років. Такі моменти, як вбивство ворога, харакірі, традиція здійснювати подвійний суїцид коханими та інші подібні взагалі краще не показувати дітям, але, на щастя, кожне таке аніме має свою вікову категорію.
Звичайно, це не всі плюси та мінуси, але ці є найбільш поширеними. Дивитись аніме чи ні, вирішувати вам. Але для загального розвитку варто глянути. Якщо щось із фантастичного, повчального та смішного, то я би порадила подивитись ” Литературные гении — бродячие псы” ( прихильникам літератури теж раджу ), а якщо щось із романтики, то ” Очень приятно, Бог”. Із історичного підійде “Тёмный дворецкий”, бойовиків — ” Восхождение героя щита”, а жахів — ” Ангел кровопролития”.
Робіть висновки із прочитаного та приємного перегляду!
Валерія ЄЙНИКОВА,
випускниця Школи універсального журналіста на базі НаУ “Острозька академія”,
Одеська область