Учасники гурта – Юлія Юріна та Стас Корольов познайомилися на 6 сезоні шоу «Голос країни», в якому вони обоє брали участь. Саме з ініціативи тодішнього тренера шоу Івана Дорна вони вирішили створювати музику разом, об’єднавшись у гурт YUKO під рекорд-лейблом Masterskaya.

Докорінно різні, але зі схожим відчуттям музики Юлія і Стас – два інноватори. Він – мультиінструменталіст, який перебуває в постійних пошуках нових мелодій і звучань; вона – до глибини душі закохана в український фольклор. Цей симбіоз створив нову українську музику, яка поєднує фольклор та електронні нотки.  Артисти відразу знайшли спільну мову з їхнім наставником Іваном Дорном, який, як відомо, також шанувальник нестандартного звучання і небуденно мислячих особистостей.

YUKO у своєму другому студійному альбому «DURA?» показали як фольклор у поєднанні з електронною музикою може порушувати гострі соціальні проблеми суспільства. Альбом розповідає про протистояння героїні і соціуму через історію дівчини, яку б’є чоловік-алкоголік, розмову про патріархат і домашнє насильство. Учасниця гурту Юлія Юріна постраждала від домашнього насильства в дитинстві, що й стало першопричиною широкого розуміння цієї проблеми:

«Я розумію, що це нікуди не дівається, і чим більше  я дорослішаю, тим складніше мені жити. Одним із способів самолікування, якщо можна так сказати, це сублімувати біль у творчість. Виявилося, що ця проблема ближче,ніж ми могли уявити. Ти можеш спілкуватися з людиною і не знати, що вона страждає від домашнього насильства… Про це потрібно говорити, аби зрозуміти всю фатальність насильства і почати активну боротьбу проти нього», – зізналася дівчина в одному інтерв’ю.

Колектив відзначається нішевим звучанням і своєрідним підходом до творчості. Можу сказати, що їхня музика не підійде по душі пересічному слухачеві, проте коло прихильників YUKO достатньо розширилося після участі у Національному відборі на Євробачення 2019. Їхня інтерпретація української народної пісні «Ой у лузі калина стояла» — «Galyna guliala» (Галина гуляла) після першого прослуховування полюбилася глядачам і за результатами відбору гурт потрапив у фінал, де посів четверте місце. Вже наприкінці березня 2019 року гурт YUKO спільно зі співаком Khayat’ом, також фіналістом Національного відбору 2019, презентували спільний сингл «VESNIANKA» та візуалізацію на нього. У кліпі знялися такі відомі українські особистості як The Maneken, Alina Pash, Constantine, Анатолій Анатоліч, LAUD, Cape Cod, Роман Бахарєв (BAHROMA), Альона Гудкова (Кураж Базар), INGRET та інші.

Символічно, що 16 грудня YUKO святкують свій четвертий і останній День народження, адже дует припиняє діяльність. На прощання він порадував фанатів новою піснею «Можна, да можна». У соцмережах гурт зізнався, що їм «завжди було важко», а тепер «дві творчі голови, які раніше творили дещо унікальне, більше не можуть знаходити спільну мову».

«Моя відвертість — це акт вияву поваги до наших слухачів. Занадто довго ми вдавали, що все в порядку. Я хочу вибачитися за це. І, боюся, друзі, це історія без відкритого кінця.  2020 рік мав стати гарним фіналом нашої історії — з прощальним туром і великим сольним концертом з інтеграцією всіх, хто допомагав нам на цьому шляху. Але ви самі знаєте, що це був за рік. Тому ми просто закриваємося у свій День народження. У день, коли ми випустили свій перший сингл — Khorosha», — висловився Стас Корольов.

Ганна БІЛОУС, випускниця Школи універсального журналіста на базі НаУ “Острозька академія”

The post Український фольклор з електронним звучанням appeared first on Я - журналіст.

                                        Ми будемо нескінченно співати для тебе…

                                                         BTS — Louder Than Bombs                            

Гадаю, що в будь-якому населеному пункті знайдеться мінімум одна людина, яка знає, хто такі BTS. Адже ця корейська поп-група має купу фанатів у всьому світі. І саме їй присвячена ця стаття.

Отже, BTS — це абревіатура південнокорейського музичного гурту, заснованого ще у 2013 році. BTS розшифровується як “Куленепробивні Бойскаути”. Ця назва символізує бажання групи протистояти стереотипам та критиці, які, мов кулі, спрямовані на молодих людей. Також гурт має і іншу розшифровку —  “За межами сцени”.

Цей колектив складається із 7 хлопців. Давайте дізнаємося більше про кожного з них.

1. Кім Намджун.

Кім Намджун, також відомий як РM ( в минулому — Реп Монстр ), є лідером і головним репером BTS, а також музичним продюсером і автором пісень. На його ім’я зареєстровано 160 пісень. У дитинстві майбутній РМ вивчав англійську мову, писав різні твори, тобто, захоплювався літературою і, навіть, хотів присвятити їй свою кар’єру, але потім передумав. Намджун входить до 1% учнів Південної Кореї, що набрали найбільшу кількість балів на вступних іспитах. А його IQ складає 148. Кім був в основному складі корейської передачі «Problematic Men», де учасники вирішують різноманітні загадки та задачі. Він є переконаним атеїстом. У 2017 році РМ потрапив у список «10 корейських реперів, яких вам слід знати». А в опитуванні, проведеному «Gallup Korea», Намджун зайняв 12-е місце як найкращий айдол (відома особистість, яка підтримує імідж ідеального хлопця чи дівчини ) 2018 року. Кіму Намджуну 25 років.

2. Кім Сокджин.

Кім Сокджин, також відомий як Джин, є не тільки вокалістом, але і автором пісень. Спочатку Джин хотів бути актором, у нього навіть є диплом з мистецтва і акторської майстерності. Сокджин вміє грати на гітарі. У 2018 році Кім посів 11-е місце за популярністю серед найвідоміших айдолів Південної Кореї. Цей хлопець є благодійником, адже у грудні 2018 року на честь свого Дня народження Кім передав різноманітні приналежності на благодійність у Корейську асоціацію добробуту тварин. Того ж дня він також передав 321 кілограм їжі до корейських правозахисників тварин. Кіму Сокджину 28 років.

3. Мін Юнґі.

Мін Юнґі, також відомий під псевдонімами Шуґа та Агуст Ді, є репером, композитором, автором пісень та музичним продюсером. На його ім’я зареєстровано 104 пісні, одна з яких виграла нагороду у 2017 році. Він грає на піаніно та продюсує хіп-хоп та R&B музику.  У січні 2018 року Мін Юнґі першим з гурту BTS був прийнятий до Корейської асоціації музичних авторських прав. У 2018 році він зайняв 7-е місце у рейтингу найулюбленіших айдолів. У 2014 році на фан-зустрічі у свій День народження Юнґі підготував подарунки для фанатів, які загорнув та підписав власноруч. У свій 25-й День народження він передав 10 кг м’яса та підписані альбоми BTS у 39 дитячих садочків. А на 26-й День народження репер пожертвував дитячому Фонду боротьби з раком у Кореї 88 тисяч доларів. Юнґі відкрито говорить про свої психічні проблеми, соціальні негаразди та підтримку ЛГБТ. Шуґа має погану звичку — він гризе нігті. А ще цей музикант ненавидить фільми жахів. Мін Юнґі 27 років.

4. Чон Хо Сок.

Чон Хо Сок, також відомий як Джей-Хоуп, є репером, музичним продюсером, автором пісень, а також танцюристом. До дебюту в BTS він був у складі танцювальної команди Neuron. Цей хлопець є єдиним із учасників BTS, який не проколов вуха. Він носив брекети. Чону Хо Соку 26 років.

5. Пак Чімін.

Пак Чімін є співаком, танцюристом та автором пісень. Чімін відвідував танцювальну академію, він був найкращим учнем в галузі сучасних танців. З січня по травень 2018 року Чімін вигравав щомісячну нагороду «Кращий індивідуальний к-поп-артист». З 2016 по 2018 роки він підтримував свою початкову школу, покриваючи витрати на придбання шкільної форми. Після звістки про закриття установи він купив зимові та літні форми для останніх випускників і подарував альбоми з автографами кожному студенту. У документальному фільмі Чімін розповів, що вважає себе перфекціоністом, і що навіть найменші помилки під час виступів змушують його відчувати провину і стрес. У 2018 році Чімін став 8 найбільш обговорюваним музикантом у світі. Він також став 17 найкращим учасником групи в історії. У тому ж році к-поп-фанат з Англії, названий Олі Лондоном, витратив близько 100 тисяч доларів на пластичні операції, щоб бути схожим на Пака Чіміна. У Пака є шрам над правим оком. Паку Чіміну 24 роки.

6. Кім Техьон.

Кім Техьон, також відомий як V, або Ві, є співаком, автором пісень, музичним продюсером і актором. У 2016 році Ві знявся у телесеріалі «Хваран: Молодий воїн-поет» та в історичній дорамі «Гваран: Початок». У рейтингу 100 найкрасивіших чоловіків 2017 року Кім Техьон посів першу сходинку. Згідно з результатами корейського інституту Геллапа, Кім Техьон — 9 найбажаніший публікою айдол у 2018 році. Багато айдолів називають його своєю моделлю для наслідування. Цей хлопець вміє однаково добре писати і лівою, і правою рукою. Крім цього, Ві гарно грає на саксофоні. Кіму Техьону 24 роки.

7. Чон Чонгук.

Чонгук є співаком, музичним продюсером, автором пісень та танцюристом. У власному розпорядженні він має особисту студію. У дитинстві Чонгук захоплювався спортом, грав у бейсбол, займався тейквондо. Його мрією було стати бадмінтоністом. В інтерв’ю Чон зізнався, що IU — його улюблена співачка та дівчина, і перший альбом, який він купив, був її альбом. У музиканта є прізвиська Гукі та Кукі.  Наприкінці 2019 року Чонгук був названий найбільш привабливим обличчям року. Хлопець обожнює аніме-героїню Сейлор Мун. У Чона є шрам на лівій щоці. Чон Чонгук є наймолодшим учасником гурту, тому що йому тільки 22 роки.

Пісні BTS є надзвичайно популярними і здобули багато нагород, адже вони несуть в собі не тільки гарне звучання. Вони також зосереджують увагу слухачів на різних проблемах, труднощах, психічному здоров’ї, і, звісно ж, на індивідуалізмі.  У їх творчості нерідко бувають посилання на різні літературні твори.

Раджу вам самим переконатись в тому, що BTS недарма відомі на весь світ. Нумо, завантажуйте, вмикайте та насолоджуйтесь їх чудовими піснями!

Підготувала Валерія ЄЙНИКОВА,

випускниця Школи універсального журналіста на базі НаУ “Острозька академія”,

Одеська область

Джерело фото: https://salvemusic.com.ua/bts-bts-biografiya-gruppy/

The post BTS — лідери нашого покоління appeared first on Я - журналіст.

Засновник групи – Олександр Серебрянський, контратенор,  давно мріяв  об’єднати молодий колектив   під промовистою назвою “Argento music”, що в перекладі з італійської означає – “срібна музика”.

Недаремно кажуть що скрипка як людська душа, її звучання зачіпає усі струни серця.

Соната Й. Баха #4 у виконанні  скрипальки – Айше Абхаірової під музичний акомпонемент фортепіано Антоніни Ференц дуже вразила слухачів.

“Для мене особисто фортепіано — це цілий світ, мій перший та улюблений інструмент. На ньому можна відобразити велику палітру почуттів, емоцій та подій. Воно реагує на найтонший дотик, можна сказати, це дуже душевний та багатогранний інструмент”, — поділилася враженнями Антоніна.

Струнний квартерт “Ladies in black” не залишився без уваги глядачів, про що свідчили гучні оплески.

А остання композиція – музична драма у трьох діях з прологом під назвою “Коронація Поппеї”, стала чудовим завершенням цього мистецького вечора і вразила всіх майстерною акторською грою Олександра Серебрянського та Анни Зощук.

“Коли музиканти грають разом, вони часто мають схожі емоції, — продовжувала ділилися враженнями Антоніна. —  З кожним виходом на сцену ми стараємось опановувати хвилювання. За останні 7 років, сцена стала для мене моїм особистим кабінетом, я виходжу і творю, не залежно, скільки людей мене слухає, бо маю відповідальність і перед собою, і перед музикою, яку створюють мої руки .”

Приємні враження від концерту надовго залишаться в моєму серці. А цьому молодому колективу, який лише формується, хочеться побажати натхнення, сил у створенні прекрасної музики, розширення кордонів програми від бароко до сучасності, процвітання та гастролей не лише в Україні, а й за кордоном.

Христина КОРОЛЬ,

випускниця Школи універсального журналіста на базі НаУ “Острозька академія”,

Львів

The post Музичний проєкт, що об’єднує appeared first on Я - журналіст.

Нагадаємо, що співак, якого назвали українським Дракулою, став фіналістом пісенного конкурсу “Євробачення 2018”, зайнявши 18-те місце.

На пре’мєру альбому приїхало безліч шанувальників, меломанів і навіть деякі зірки шоу-бізнесу.

• Це мій другий “Sould–out” – наголошує співак, – усіх чекає нове, небачене досі шоу!

Головним атрибутом, який найбільше привернув увагу глядачів, став рояль – восьминіг, виконаний на замовлення музиканта.

• До альбому входять 8 пісень, скільки й щупалець у восьмонога, і кожний трек має свою власну історію.- розповідає Melovin.

Постійні овації супроводжували музиканта протягом концерту. Знаючи слова усіх пісень свого кумира, шанувальники співали синхронно разом із ним.

Окрім уже відомих глядачам композицій, артист презентував дві нові: “Want you to stay” та ”Your entertainment”.

• Завдяки Вам, я став тим, ким я є зараз, – подякував співак своїм батькам та прихильникам.

І заспівавши останній, фінальний трек, Melovin вийняв штекер із розетки, вимкнувши світло…

• А тобі яка дяка, це був мій перший концерт, перші емоції, перші моменти. Дякую за неймовірну віддачу і шалену енергетику!
• На жаль, не було можливості побувати (на концерті), але дивилась трансляцію. Навіть через екран було відчутно цей драйв і ці емоції! – прокоментували шанувальниці артиста в Instagram.

Незабаром Melovin презентує новий альбом ще й у Львові. Вже 17 грудня 2019 року співак, у супроводі симфонічного оркестру, запалить в Оперному театрі міста Лева.

• Чекаємо усіх! Відмовки не приймаються 😉 – запрошує артист.

   

  Анна КРАВЦОВА, випускниця Школи універсального журналіста на базі НаУ “Острозька академія”, Харків

Джерело фото: https://starbom.com/news/melovin-prezentuvav-albom-octopus-u-kiyevi

The post Початок ери “Octopus”: Melovin презентував новий альбом appeared first on Я - журналіст.

Саме так розпочались «переговори» про зустріч із нашим сьогоднішнім героєм, Сергієм (Колосом) Мартинюком – головним арт-директором фестивалю «Бандерштат», фронтменом гурту «Фіолет» та віднедавна ще й автором роману «Капітан Смуток». Людиною, що знайшла себе та здійснила свою дитячу мрію.

Зустрічаємо Сергія на вході до кампусу й розповідаємо більше про Українську академію лідерства – 10-місячну програму неформальної освіти, що включає фізичний, емоційний та інтелектуальний розвитки. Далі знайомимося з менторами. Виявляється, вони фанати «Бандерштату». Поки залишилось 20 хвилин до початку лекції, говоримо про фестивалі, музику та вишколи. «Найголовніше – це команда та чітке розуміння всіх обов’язків», – ділиться порадами Сергій.

Усе. Час зустрічі зі студентами настав. Лекторій. Тиша. Зацікавленість.

«В цьому житті я знайшов те, що Сковорода називає сродною працею»

Спочатку Колос коротенько розповідає про своє життя та «як докотився до того, ким є зараз». Тут лунають історії про рідне місто Дубно, «Тараса Бульбу» та Тараканівський форт. А ще про дитинство в 90-х, світ інтроверта, бібліотеки та книги, що допомагали тікати від реальності.

Десь у класі дев’ятому Сергій зрозумів, що треба своїм розумом та наполегливим навчанням вибороти державне місце в університеті. Тоді в житті юнака з’явилися Мала академія наук та історичне краєзнавство. Почались проблеми з фізико-математичним напрямом, адже Колос – вилитий гуманітарій. «Я постійно запитував у викладачки алгебри, що в житті мені можуть дати диференціали та логарифми. Так жодного разу відповіді і не отримав», – зізнається він. Трохи згодом хлопець почав працювати у місцевій газеті «Дзеркало +». Писав і колонки про історію міста, і навіть політичні аналізи. Місячна зарплата та незалежність від батьків вже були в кишені.

«Крок, на який я наважувався 15 секунд, кардинально змінив моє життя»

Це була вступна кампанія. Сергій планував вивчати історію, але за 15 секунд, після пропозиції зама кафедри піти на відносно нову спеціальність «Політологія», змінив думку. Так він переїхав до Луцька, а Дубно стало містом дитинства, містом, куди було приємно повертатись.

«Це був перший раз, коли я з’явився у всеукраїнських ЗМІ… Так загартовувалась моя юнацька сталь».

2004 рік був дуже буремний. Внутрішній порив підказував, що неможливо залишитись осторонь тих подій. Сергій вступив у патріотичну організацію, боровся з авторитаризмом та міліцією, СБУ. Це були жорстокі часи з багатьма провокаціями. Тоді його й вперше затримали: «бомбив» білборди Януковича і натрапив на міліцейського бобика. Революцію пройшов у Києві. Кілька разів затримували й там. Той час став переломним моментом: Сергій зрозумів, що він не теоретик, а практик. Опісля революції повернувся до Луцька і продовжив навчання. Активно займався громадсько-політичною діяльністю, здобуваючи великий досвід.

«Бандерштат» – це титанічна робота»

«Бандерштат» – це масштабний фестиваль українського духу, який вже 12 років поспіль відбувається на Волині. Коли він починався, в парку стояла лише малесенька сцена, а в наметовому містечку тільки один намет. З часом організатори зрозуміли, що ідея хороша і потрібна. Це був культурний стартап. Введення платного входу змінило ставлення до фестивалю, збільшились можливості, кількість та якість гуртів. «Бандерштат» – це вдала спроба сучасними методами перенести поняття українського патріотизму з чогось шароварного на щось модне, сучасне та класне. До того ж, родзинкою фестивалю є заборона алкоголю.

«Бути молодим музикантом у 2010 – це бути Дон Кіхотом, але я зробив цей вибір»

Вибір на користь музики був складним. Спочатку було непросто: довелося трохи змінювати життя та роботи. Але нашим героєм рухала мрія – написати альбом, знімати кліпи та грати на передових українських фестах. Адже тільки так він почувається щасливим. Через півроку існування «Фіолет» вже «розігрівав» «Бумбокс» в Луцьку, згодом посав виступати на топових українських фестивалях. Перші тури, перші альбоми, визнання…

«Рішення про остаточний переїзд до Києва я ухвалив у серпні на київському вокзалі. Уявляєте, як він пахнув у серпні? »

Музикант дуже звик до Луцька та «Бандерштату», але таки наважився переїхати до Києва. Це сталося на столичному вокзалі. Тоді він відчув, що Київ – його місто. Це був величезний ризик, бо довелося все починати з нуля. Перші три місяці просто не розумів, що відбувається. З часом усвідомив,що Київ – це місто, де можна реалізуватися. Тому Колос вирішив: або буде постійно ставити нові виклики, нові планки, або муситиме задовольнятися малим.

«Я ніколи не мріяв стати музикантом, але десь з класу четвертого я мріяв написати книгу»

У 4 класі Cергій купив зошит на 96 сторінок з крейдованим папером, бо хотів написати роман: щось середнє між «Робінзоном Крузо» і фільмом «Один вдома». Списав 6 сторінок і викинув. Опісля теж пробував братися за перо, але здебільшого спалював доробки.

А минулого року сів і написав роман, люди поруч підтримали. Навіть більше – знайшлися ті, що продали цей роман видавництву.

«Свій вибір робив доволі легко і зараз абсолютно спокійно дивлюсь у майбутнє. Нині відчуваю, що я на своєму місці. Тому щиро бажаю вам знайти щось своє – те, заради чого ви готові будете жити і з чим ви зможете прокидатися сьогодні й засинати завтра. Знайдіть себе, не здавайтеся перед зовнішніми викликами та йдіть до своїх мрій!»

Але відпустити зірку без пісні – не про нас. Тому «Фіолетову» «Романтику» з 42 вокалістами чула, мабуть, вся Пуща-Водиця (околиця Києва). Подейкують, то був найгірший концерт Колоса, але точно один з найвеселіших та найщиріших.

Дякуємо Сергію за цікаву та мотивуючу зустріч, розмови за обідом, цікаві факти (виявляється: улюблений колір Колоса – чорний), поради, усмішки та драйв! До нових зустрічей!

Юлія ГРИГОРУК, фото Яни МОХОНЧУК

The post Лідер гурту “Фіолет” Сергій Мартинюк: “Знайдіть себе, не здавайтеся та йдіть до своїх мрій!” appeared first on Я - журналіст.

Що для вас музика? Певна, дивлячись на це питання, ви почули в голові улюблену композицію. Музика завжди була рушійною силою, пісня завжди була дзеркалом душі співця…хоча зараз це поняття дещо спотворено. Про це та інше я і хочу сьогодні поговорити.

Музика оточує нас майже усюди. Ми прокидаємося від звуків будильника, засинаємо під колискову та живемо у ритмі музики у транспорті, магазинах, телевізорі та власному плей-листі. Навіть зараз, пишучи цю статтю, я слухаю в навушниках улюблену пісню. Та й кожному з нас хоч раз у житті пісня давала повштовх і заряджала натхненням.

Але якщо раніше співаки могли через музику донести свої почуття слухачам, то зараз більшість працює на публіку, випускаючи бездушний продукт. Мета цього продукту — лише завоювати прихильність суспільства і отримати якнайбільше переглядів на Ютубі. Крапка. Однакові біти, однакова тональність — все однакове. Виконавці, які раніше подобались, зараз не сприймаються…а навіщо? Є з тисячу таких самих.

Часто дорослі питають мене: «А про що тут співається?». Дійсно, про що може співатись у мелодійній французькій пісні, або у ритмічній німецькій реп-композиції? Ні про що. Ніякої історії, сюжету врешті-врешт. Зараз музика перетворилася в набір звуків, який не має жодної моралі і жодного сенсу. І це прикро. Залишається слухати старі пісні (з поганою якістю) або ті, яких не розумієш. Все ж таки, знати багато мов —не завжди плюс.

Я провела власне дослідження, які пісні є найбільш змістовними. Виявилося, що перше місце посів…рок. Здивовані? Я теж. Але й цьому феномену можна знайти пояснення. Мелодійні пісні концентруються здебільшого на коханні. У хітах зазвичай повторюється одне й те саме речення або декілька речень для кращого запам’ятовування слухачем. А рок-музиканти у різкій музиці розказують різку правду, демонструючи життєві сценарії — бо життя не складається лише з квітів і метеликів.

Отже, роль музики величезна, бо формує людей і суспільство. Якщо раніше було «скажи, хто твій друг, і я скажу, хто ти», то зараз це твердження цілком можна замінити на «скажи, що ти слухаєш, і я скажу, хто ти». Насправді, за допомогою музики про людину можна дізнатися дуже багато, перевірено на власному досвіді. Тому мій плей-лист заблокований для інших користувачів Інтернету і я його показую лише найближчим людям. Висновок: не дивіться на обкладинку, а намагайтеся знайти справжнє значення. Може, захоплення вашого сина важким роком —не погана звичка? А те, що ваша подруга «підсіла» на попсу — тривожний дзвіночок? Не бійтеся слухати близьких вам людей та їх музику: це ваш шанс зрозуміти їх краще.

Олександра ЗАВАЛЬНЮК,

випускниця Школи універсального журналіста на базі НаУ “Острозька академія”,

Одеса

Джерело фото: https://9cover.com/girl-with-headphones-manga-facebook-cover-9405

The post Подруга “підсіла” на попсу – тривожний дзвіночок? appeared first on Я - журналіст.

Перше, що зацікавило мене, була музика. Не було ніяких вагань, тільки дитяча цікавість до чогось нового. З часом я зрозуміла, що мені непогано вдається, й я почала займатися ще з більшою зацікавленістю. Далі, у старшому класі, я почала вивчати такий предмет, як музична література. Мені було цікаво дізнатися, хто? Як? Де? Коли? Для кого композитор написав мелодію, яку знають по всій планеті?

У вивченні музики є багато цікавих, але й складних речей, які я не буду описувати, бо це неважливо, це треба слухати, бо тільки людина, яка колись захотіла дізнатися усе про світ творчості, може розповісти про це з усіма найцікавішими подробицями.

Звісно, я могла б написати, що в моєму шляху вивчення музики все рівнесенько й легко, але це не так. Адже, наприклад, на такому предметі, як спеціальність, з кожним роком дають вчити такі п’єси, що хочеться усе покинути й забути дорогу до інструменту. Але у такі моменти я завжди себе питала : «Ти не пожалкуєш, що вчителі вкладали у тебе увесь свій досвід, знання, душу, а ти отак, через втому, перекреслиш усе це?». І це допомагало, бо я згадувала, як після академконцерту (це щось схоже на контрольну, яку здають раз у три місяці) мені хотілося і досі хочеться вивчити нову п’єсу й знову показати, на що я здатна! Вивчення музики дає дивну впевненість у собі й бажання пізнати ще більше.

Як і усіх дівчат, мене зацікавила хореографія… Навіть згадувати не хочеться. Мені завжди хотілося швидше піти звідти, бо мені не подобалися ні викладачі, ні діти, які були зі мною у групі. Я покинула це на дуже довгий час й далі займалася тільки музикою, але завжди хотіла не тільки грати, але й танцювати. І ось, нарешті, наш шкільний організатор започаткувала уроки танців. Я, ні на мить не задумуючись, записалася до групи.

Перше заняття. Єдині люди, яких я знаю – це дві мої подруги, але й це не заспокоювало мене, бо раніше мені було важко влитися у новий колектив. Починаються тренування й я розумію, що це набагато краще, ніж те, що відбувалося зі мною у минулій групі. Все більше в мене виходить танцювати, вивчати рухи, а також спілкуватися з іншими дівчатами. До речі, хоч увесь наш колектив з однієї школи, це не є фактором активного спілкування, але з ростом колективу я почала більше спілкуватися з ними, знайшла в них не просто дівчат з моєї школи, але й людей, які підтримають у складну хвилину, допоможуть. І, як би це не було банально, мені здається, що ми стали однією сім’єю.

Я намагалася описати те, що є моїм улюбленим заняттям. Узагальнити усе це я можу так. Моїм улюбленим заняттям є творчість, пізнання нового, цікавого, можливість спілкуватися з новими людьми, пізнавати світ з різних сторін і займатися тим, що приносить мені задоволення.

Ангеліна ГРЕКОВА,

випускниця Школи універсального журналіста на базі НаУ «Острозька академія»,

Донецька область

Джерело фото: http://rodyna.org.ua/2019-2-7-3/

The post Моє улюблене заняття appeared first on Я - журналіст.

Я впевнена, що рок-музика, як не яка інша, здатна закликати до патріотизму. Адже ці пісні серйозні, не легковажні, після їх прослуховування робиш певні висновки.

Минулого року Україну на пісенному конкурсі  Євробачення представляв саме рок-гурт «O. Torvald» . Хоч хлопці не здобули перемоги, та в їх репертуарі є патріотичні композиції . Наприклад, у пісні «Київ-Лондон» фронтмен гурту Євген Галич закликає не міняти українську столицю на якесь інше закордонне місто, а залишатись на своїй Батьківщині. Найбільше навантаження мають слова: «Україно, я твій син!». Тож нехай це маленьке речення  стане девізом  життя  для кожного  українця.

Мій улюблений рок-гурт «Океан Ельзи» теж створює чудові пісні. Дуже потужна композиція  «Вставай». Це пісня-заклик для  народу, щоб той піднявся . Ключові слова «Вставай! Більшого вимагай!». Тому не сидіть склавши руки . Щоб досягти результатів і покращити ситуацію в Україні потрібно наполегливо працювати.  У 2015 році з’явилася нова  композиція цієї групи «Не твоя війна». Виконавці стверджують, що твір написаний із метою перемогти спочатку внутрішню боротьбу із самим собою, адже саме тоді ми зможемо подолати зовнішнього агресора.  А для цього слід згуртуватися, адже в єдності наша сила. Чим швидше об’єднаємося, тим швидше настане мир у нашій країні. Пісня так і закінчується риторичним на сьогодні запитанням: «Тож скільки іще забере  вона, твоїх дітей, не твоя війна?»

Владислава МЕШКО,

випускниця Школи універсального журналіста на базі НаУ “Острозька академія”,

Київська область

Джерело фото: www.uamodna.com

The post Чи може рок-музика закликати до патріотизму? appeared first on Я - журналіст.