Я, як і більшість людей, помітила, що час спливає дуже швидко. Але чому в дитинстві день здавався довшим та цікавішим, а зараз все навпаки? Наче ми потрапили в коло, де повторюється день за днем. Насправді, коли ми були дітьми, будь-що, навіть прості моменти, давали нам нові емоції, досвід та враження. А зараз для нас це просто щоденна рутина. Проте ще й через велику кількість технологій ми витрачаємо години, гортаючи соціальні мережі.
Нещодавно я прочитала статтю та побачила там цікаву цитату: «Як ми проводимо свої дні, так ми проводимо своє життя». Я задумалась. Дійсно ж, у нашому житті є велика кількість днів. І вони як цеглини, з яких будуються будинки. Тож те, як ми створюємо наші дні — це те, як ми проводимо життя. Щасливе життя — це багато класних моментів та спогадів. А сидячи в гаджетах, ми навряд чи знайдемо це там. Тож, на мою думку, зараз варто просто відкласти телефон убік та шукати радість. Вона не ховається десь далеко, а є навіть у простих речах. Наприклад, прогулянка з рідними чи друзями, ранкова кава чи чай, улюблена пісня чи момент, коли ти просто нікуди не поспішаєш. І все це створює приємні спогади та чудові дні, які разом означають — життя.
Анна Литвишко, випускниця Школи універсального журналіста