Звісно, війна вплинула на кожного із нас по-різному. Але вона повністю змінила моє життя.
Коли почалося повномасштабне вторгнення в Україну, то я відчув на собі те, що відчували люди на Донбасі. Кілька днів на початку вторгнення було відносно спокійно, але невдовзі почалось пекло. Про нормальний сон можна було тільки мріяти, адже ми фактично цілий місяць переховувалися в підвалі від довготривалих повітряних тривог. Утім між ними ми мали змогу зайти в будинок, щоб бодай трохи зігрітися. Російські літаки фактично літали над головою. Попри все, саме березень 22-го не зламав мене, а зробив морально сильнішим. Я вірив у позитив і в те, що це пекло скоро закінчиться. Знаєте, війна навчила мене по-справжньому цінувати українську мову та культуру. І водночас вона відкрила очі на те, як насправді жили люди на сході всі ці роки, з 2014-го. Хоча я спілкувався українською і до війни, російська мова все одно залишалася в моєму повсякденні. Але все змінилося.
Тому я вважаю, що ця навала навчила нас не просто цінувати мову й традиції, а нарешті зрозуміти, що таке справжня національна ідентичність. Війна виховала в нас почуття власної гідності. Тепер ми чітко знаємо, хто ми, звідки ми і за що боремося.
Арсеній Внук, випускник Школи універсального журналіста