Кожна мить – історія, кожна наша дія – невідворотна. Навіть ці написані рядки вже минуле. Чи ввійдуть вони в золоту стрічку часу на рівні з висловами відомих людей? Я не знаю, все можливо. Але не будемо наразі думати про майбутнє, адже його ми змінити можемо, а минулим нам лишається тільки пишатися, вчитися у нього.
Богдан Хмельницький, Тарас Шевченко, Леся Українка, Олександр Довженко – імена, які знає кожен українець, імена, які неодноразово звучали на світовій арені. Вони раз за разом покращували життя українців: деякі, лежачи на ліжку через хворобу, не полишали наснаги писати, інші, провівши майже все життя в кріпацтві чи вигнанні, продовжували захищати правду. Я вважаю, що ми мусимо вчити власну історію, по-перше, через повагу й вдячність за наше життя людям минулого, по-друге, потрібно вчитися на помилках та успіхах. Хоча скоро людство перейде в 2021 рік, воно мусить пам’ятати, з чого починало, не потрібно забувати, на які граблі вже наступали. Протягом віків ми робили помилки як за кордоном, так і в нас, в Україні, але зараз суспільство пережило досить важкий рік, що ввійде в історію та, який ми всі запам’ятаємо назавжди. Він продемонстрував усі переваги та вади нашого життя.
Все, що доступно людству – завдяки історії. Кожен відомий нам атом – відкритий і досліджений вченим минулого. Ніщо не допомагає краще, ніж історія. Вона дає змогу пригадати важливу подію, орієнтуватися на чиїсь дії. На жаль, історію України часто переписували. Тому нам важливо вивчати минуле, аби зберегти та передати досвід нащадкам.
«Хто не знає свого минулого, той не вартий свого майбутнього. Хто не шанує видатних людей свого народу, той сам не годен пошани», – вважав Максим Рильський. Ці рядки, на мою думку, мають закарбуватися в пам’яті багатьох. Завдякиісторії ми знаємо, що було до нас, що вже відкрито, що вважали правильним наші предки.
Олексій ЛИЩЕНКО, випускник Школи універсального журналіста на базі НаУ “Острозька академія”