Привіт! Ти це читаєш, отже, минуло 5 років. Швидко минає час, чи не так?! Стара, тобі вже двадцять. Певне, посміхаєшся, читаючи це. Думаю, тобі довелося чимало пережити, щоб дійти до мети.
Сподіваюся, що рідні не змогли переконати тебе піти до 11 класу. Я вірю в те, що ти настояла на своєму або довела свою правоту, адже, це твоє життя і вирішувати долю в ньому повинна саме Ти. Ти б мала здобути омріяну професію, а не слухати поради родини. Ти вже знайшла роботу, яка приноситиме тобі задоволення. Змогла чи ні, тепер це відіграє особливу роль. Вибір, який тоді був зроблений тепер будує твоє майбутнє. Знаю, боязно відстояти свою думку, але ти завжди переборювала себе, не погуби цієї риси характеру. Пам’ятай, страх супроводжуватиме тебе протягом всього буття, головне: не дати йому заволодіти собою. Лише кілька хибних сходинок і впадеш в прірву, з якої буде важко вибратися. А тепер про позитив ніше.
Твоя найбільша мета та слабкість – подорожі. Вони давали змогу відчути себе вільною та живою. Звичайна поїздка в інше місто робила тебе по-справжньому щасливою. Підлітковий вік здебільшого супроводжувався жагою до мандрівок. Я впевнена, що за ці роки ти не втратила цього бажання. Якщо ще досі не здійснила мрій, то згадай фото, які колекціонувала у 15 років. Картинки з місцями, в яких найбільше хотіла побувати: Кьераг, Язик Троля, Національний парк Гьореме, Стоунхендж, гори Аватара і Гранд Каньйон. В цьому твоя особливість, замість спокійного віддиху, ти вибирала екстрим та адреналін. Не знаю чому, але тобі завжди більше подобалися природні чудеса. Маю надію, що хоча б деякі країни з цими неймовірним місцями ти вже відвідала. Якщо ні, знай я тебе не виню, хоча ні мене охоплює злість. Якщо не зараз, то коли? Не відкладай справи з одного дня на інший, бо це переросте в місяці та роки в очікуванні відповідного часу. Так що не будь лінивою, складай речі та їдь подорожувати. Я вірю, що ти зможеш, потрібно лише захотіти.
Також хочу знати чи вдалося стрибнути з парашутом? Мені цікаво чи відчула цей адреналін? Ти хотіла цього дуже довго. Це навіть кілька разів снилося і прокинувшись тебе переповнювало відчуття незавершеності та злості, так ні разу не додивившись до кінця. Якщо зробила це, то я щиро рада за тебе!
Хоч ти вже доросла, та пам’ятай, не потрібно бути похмурою, повністю зануреною в проблеми дівчиною, хай в середині залишається частинка маленької дитини. Будь справжньою! Не змінюйся для тих, хто не зробив би цього для тебе. Будь собою! Не забувай цього.
Наталія КАЛИНЮК, випускниця Школи універсального журналіста на базі НаУ “Острозька академія”.