Чи можливий світ без книжок?

22.06.2022

Чи можливий світ без книжок?

(за романом Бредбері “451 градус за Фаренгейтом”)

Розвиток суспільства, як ми знаємо, був поступовим. Книги є одними з найстаріших джерелом інформації. А саме передача інформації від однієї людини до іншої. Книги, їх написання та поширення – великий крок людства у новий розвинутий світ. Усі прекрасно знають, що книжки є джерелом великих знань, вони володіють величезним багажем досвіду минулих поколінь. І навіть не дуже важливо якою є книга: електронна чи паперова. Головне, який зміст має у собі книга.

Рей Бредбері, автор роману “451 градус за Фаренгейтом”, не здобував вищої освіти, його вчили бібліотеки, а саме – книги. І він став ні чим не гіршим за своїх однолітків, які вивчилися в університеті. Бредбері був надзвичайно розумною людиною. Його знаменитий роман про альтернативне майбутнє залишає читачів після його прочитання у роздумах.

Темою цього роману є побудова суспільства у майбутньому, прозріння людини в тоталітарному суспільстві, роль книги у житті кожної людини. Автор показує нам це на прикладі людей, які більше не можуть думати та приймати рішення самостійно, тобто люди стали дурними. Безглуздими людьми володіти набагато легше, бо ніякого опору проти влади не буде. У зв’язку з цим, держава запровадила тоталітарний режим і дозволила лише офіційні джерела інформації, а інші – знищити.

Головний герой якраз працював пожежником – він спалював книги, щоб ніякої згадки про яскраве минуле не було. Таких пожежників, як він, було багато, але тільки до нього дійшло, що щось коїться не так і треба це виправити. Він вирішив відбитися від загального натовпу. Коли Монтег прочитав першу книгу, до нього дійшло, що він знайшов причину, чому людство не має прогресу, бо люди не мають доступ до досвіду минулих поколінь. А цей досвід якраз передається через книги, тому суспільство зазнало деградації.

У творі також порушується тема сім’ї. У Гая Монтега була жінка, але вони не любили один одного. Крім того, він не зміг згадати коли і як вони зустрілися, наче це не мало великого значення. Проблема у тому, що емоційність теж була заборонена. Таких понять як кохання, сум, радість просто не існувало. Люди концентрувалися лише на самих собі, вони не зважали уваги на інших, не приймали їх як особистостей. Таким чином, Рей Бредбері хотів показати, що не можна жити лише споживчими мотивами, а ще й треба вміти освідчуватися та мати духовні цінності.

У нашому випадку, книги починають потрохи старіти, поступово, але це коїться. Багато хто намагається зробити так, щоб книги знов стали важливою невід’ємною частиною нашого життя, що дуже нам допомагає. Жах, який коїться у творі, нікому з нас не хотілося б відчути: однотипне, нудне, некорисне життя, яке не має, і не буде мати сенсу у майбутньому, якщо ти сам нічого не зробиш, щоб це змінити. Тому ми всі повинні старатися зробити світ кращим, щоб ми не допустили того, щоб ми стали лише чиїмись безглуздими інструментами.

Онисія СОКОЛЯНСЬКА, випускниця Школи універсального журналіста на базі НаУ “Острозька академія”

переглядів: 9

Останні новини від OGO.ua


Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *