- Перевірте, котра зараз година, а потім пишіть.
Якщо співрозмовник не належить до близького кола, в якому прийнятно писати будь-коли, ваше повідомлення, написане опівночі, може й роздратувати. Небажаних звукових сповіщень нам і без цього вистачає — думаю, всі розуміють.
Можливо, вам відпишуть і нічого не скажуть про незручний час, але осад, як кажуть, залишиться. Це особливо невигідно, якщо саме ви передусім очікуєте на відповідь, а не співрозмовник — на ваше повідомлення.
Простіше кажучи, коли ви про щось просите чи щось продаєте/пропонуєте.
Додатковий ризик: вас, нічого не повідомляючи, переведуть у режим mute (без звуку). Мовляв, хай пише — я його все одно “замутив”. А ви дивуватиметесь, чому немає вчасних відповідей на повідомлення.
Розумію, що багато кому зручніше писати, коли перероблені всі денні справи, але повторюся: якщо співрозмовник не в “ближньому колі”, я б дотримувався тих самих правил, що встановлені й для “режиму тиші” в побуті: після 23 — зась, до 7 — аналогічно.
До речі, підкажу одну ідею, де взяти час, щоб встигнути написати до 23. Позичити хвилинку в телевізора чи “експертів” з ютюбу.
- Відразу висловлюйтесь по суті. Пишіть одним блоком.
“Добрий день” — і мовчання. Здається, скільки про це написано, але все одно зустрічаєш такі повідомлення. Як варіант, у другому меседжі ще спитають “як ваші справи”.
Повторення не завадить, тому просто нагадаю, що такі “прогріви” — дратують. У діловому листуванні варто писати одним блоком і відразу по суті.
Наприклад: “Вітаю, Віталію. Ми познайомились навесні в Дія.Бізнес. Хотіли б запросили Вас виступити на бізнес-сніданку, який проводить наша спільнота молодих підприємців Тернополя. Тема — “Планування в умовах невизначеності”. Якщо Ви в принципі не проти, яка дата в другій декаді грудня Вас влаштує?”
Все чітко і зручно, без довгих вступів. У відповідь співрозмовник отримає від мене щось на зразок: “Вітаю, Романе. Так, пам’ятаю нашу розмову. Залюбки прийму Ваше запрошення. Можу 18 або 19 грудня. Зорієнтуйте, будь ласка, щодо деталей“.
Це і є ділове листування. Кожен цінує час співрозмовника і висловлюється конкретно.
І ще одне. Перш ніж надсилати незнайомій людині прохання чи пропозицію, варто відкрити профіль. Коли проситесь у друзі — також. Як я можу додавати людину, про яку нічого не знаю? Як можу сприймати всерйоз пропозиції чи прохання від того, хто для мене — “кіт у мішку”?
І так, цифрова безпека — це не закритий профіль, а ігнорувати прохання в телеграмі голосувати за “племінницю Женюшу, яка бере участь у районній олімпіаді з малювання”)
Розставлю крапки над “і”: безперечно, закривати профіль чи ні — власна справа кожного. Є різні ситуації. І не будучи в чиїйсь шкурі, не варто когось однозначно засуджувати.
Просто якщо профіль закритий — навряд чи варто сподіватися на те, що серйозні люди масово прийматимуть ваші запити в друзі й активно реагуватимуть на прохання та пропозиції. Все дуже просто: хочеться розуміти, хто це пише.
До речі, ловіть компромісний варіант: можна залишити профіль закритим, але тоді, якщо хочете чогось від особисто не знайомої вам людини, потрудіться, будь ласка, пояснити їй, хто ви і яким чином ви знайомі.
Наприклад: “Пане Віталію, доброго вечора. Я вчителька з Дубна, Ви виступали в нас на конференції EdCamp. Мій учень отримав від Вас запрошення на ШУЖ. Батьки цікавляться, як Ви дізнались про дитину“.
Гаразд, я розумію, навіщо людина мені пише, і закритий профіль мене в такому разі не турбуватиме.
А ще — уявіть! — ви можете виділитися серед 99% інших користувачів, якщо, відправляючи запит у друзі, одним реченням поясните потенційному “френду” чи “френдесі”, хто ви і навіщо вам це потрібно. Імовірність прийняття запиту в такому разі зростає неабияк. Як і те, що вас запам’ятають, виділять серед інших. Які просто “стукаються” в друзі без жодних пояснень.
Такий елементарний хід певним чином знівелює недовіру через закритий профіль.
Та й із відкритим профілем можна робити так само.
Ну і зовсім останнє в цьому пункті: можна не проситися в друзі, а обирати опцію “стежити”. І тоді мені взагалі байдуже, що ваш профіль закритий.
- Пошукайте/перевірте в особистому профілі співрозмовника “точку входу” для розмови, якщо давно не спілкувались.
Зараз це особливо актуально. Можливо, людина втратила когось із близьких. Або давно виїхала за кордон. А зміст повідомлення, яке зібралися надсилати, цього не враховує.
Просто подивіться, що людина постила останнім часом, що писали їй на сторінці. Роботи на хвилину, але зусилля можуть неабияк окупитися. Як мінімум, вони можуть врятувати від незручних ситуацій у спілкуванні. А, можливо, ви ще й отримаєте вдалу ідею для початку розмови.
- Відповідайте на повідомлення або не відкривайте.
От зізнаюсь вам чесно: мене дратує, коли напишеш людині, вона прочитала повідомлення — і мовчить. Сам намагаюсь ніколи так не робити. Можна ж написати “зайнятий, відповім пізніше” чи “перетелефоную” — справа на кілька секунд, а співрозмовник заспокоїться: його не “ігнорять”.
Звісно, коли довго немає відповіді від людини, яку добре знаю, довіряю, поважаю — я не “заморочуюсь”, чому не отримав відповіді. Думаю так: “ну, зайнятий, відпише, коли зможе”.
Або просто перетелефоную, коли чекати вже несила.
А ось коли між нами є певна дистанція у спілкуванні й комунікація суто ділова, я очікую відповіді на конкретну пропозицію, і від цього залежить подальший хід дій, в який включені й інші люди — ох, не подобаються мені такі ситуації…
Буває, що прийде повідомлення — і справді ну немає як зараз відповісти. Або ще не придумав, як делікатно “розрулити” ситуацію. Саме тому, коли чую сповіщення від месенджера, зазвичай не відкриваю повідомлення напряму, а переглядаю у спливаючому сповіщенні у верхній частині екрану смартфону.
Сподіваюсь, ви зрозуміли, що маю на увазі: я бачу, хто і що мені написав (принаймні перші рядки), а співрозмовник — не бачить, що я прочитав його меседж. Ось придумаю, що відповісти — тоді відкрию напряму й відпишу. І час отримання відповіді співпаде в людини з часом, коли вона дізналась, що я її повідомлення прочитав. Використовуйте лайфхак)
- Періодично заходьте в месенджер напряму, не покладаючись на сповіщення. З цією ж метою перевіряйте “запити на повідомлення”.
Буває, що смартфон “глючить”: то приходять сповіщення, то ні. А ноутбук періодично вимагає пінкоди, без яких не показує нових повідомлень. Бувають і інші подібні ситуації — в реаліях постійних перебоїв з електроенергією чого тільки не трапляється.
Спільне в усіх цих випадках те, що ми можемо вчасно не побачити повідомлення, яке нам адресували. А людина чекає на відповідь… Дивіться попередній пункт…
Саме тому я періодично заходжу в месенджер напряму — перевіряю, чи нічого не пропустив. І папку “Запити на повідомлення” теж перевіряю. Бо не раз траплялось, що запрошення виступити спікером чи запит від батьків дитини, яка цікавиться навчанням у Школі універсального журналіста, приходить саме туди. Мені байдуже, чому так, головне, що таке трапляється. Тому проактивна позиція в месенджері (сам перевіряю всі папки, не чекаючи, що телефон “задзенькає”) — це для мене про гроші й можливості. А спам при цьому просто ігнорується.
Якщо практикувати таку процедуру бодай двічі на тиждень — це займе не більше хвилини часу. А можливість, яку таким чином не пропущу, все окупить. Навіть якщо вона трапиться раз на півроку.
Вдалого вам листування!
Віталій ГОЛУБЄВ
Основне фото: https://lexinform.com.ua/sudova-praktyka/perepyska-za-dopomogoyu-mesendzheru-whatsapp-telegram-viber-yak-dokaz-u-sudi/