З чого почнеш?

21.06.2018

Сильне запитання: може прозвучати і як підтримка, і як знущання. Хтось розповідає про свої плани, малює масштабні перспективи, а ви взяли й запитали: з чого почнеш?

Будь-яка дія, процес складається із сукупності мікродій, дрібних кроків. Якщо робити їх послідовно і при цьому гнучко реагувати на зворотній зв’язок від життя, рано чи пізно або досягнеш бажаного, або підкоригуєш плани й досягнеш чогось іншого. Можливо, зрозумієш, що мета, в її попередньо сформульованому вигляді, – малореальна для досягнення чи просто не твоя. А щонайменше – збагатишся цінним досвідом. Це – в будь-якому разі.

Коли запитуєш іншого чи себе про перший крок – даєш зрозуміти, що мета – реальна, просто потрібно почати. Розкладаючи щось масштабне на послідовність мікродій, сам краще розумієш, що саме потрібно і в якій послідовності. І що головне – почати. “Добрий початок – половина справи”, – недарма стверджує народна мудрість.

А як знущання це питання може прозвучати тоді, коли сама людина розуміє: задекларована мета – нереальна, недосяжна, непотрібна. А озвучував я її – так, аби поговорити. В такому разі навіть нейтральна інтонація в запитанні може бути сприйнята як іронія. Але це – привід замислитись: так чого ж я хочу насправді?

Дуже часто виявляється – просто поговорити.

У величезної кількості людей є колосальна потреба бути почутим. Вислуханим. Щоб тебе зрозуміли. Засоби реалізації цієї потреби часом приховуються за найрізноманітнішими масками.

Ну не скаже ж справді людина ось так просто: “Вислухайте мене!”

Хоча інколи – варто. Ось просто так взяти і сказати.

Запитувати самого себе про перший крок варто і тоді, коли ви повернулися з тренінгу, прочитали книгу, переглянули вебінар тощо – одне слово, отримали певний обсяг інформації, яка повинна перейти в практичні кроки. З чого я почну реалізовувати те, чого навчився? Зазвичай це може бути дуже простий, елементарний крок: домовитися з кимось про зустріч, написати доповідну записку, відправити один чи декілька електронних листів, скласти короткий план нового проекту і показати його потенційно причетним колегам, відправити резюме, дізнатися, хто в місті надає ту чи іншу послугу, що потрібна для початку реалізації нової ідеї.

Тобто, говорячи загально, ви або домовляєтесь з кимось про щось, або шукаєте інформацію для подальших дій, або самі створюєте чи поширюєте певний обсяг інформації, щоб отриманий зворотній зв’язок прояснив подальшу послідовність дій. Головне – щоб цей перший крок був чітко сформульований і швидко перетворений на дію.

А спланувати перший крок після наради – взагалі must do! Скільки годин дорогоцінного часу витрачається щодня в різних організаціях на розмови, які закінчуються загальними фразами типу: “Ну що ж, потрібно працювати ще краще. А що саме робити – це треба буде окремо сісти і подумати…” Звісно, потім ніхто нікуди не сідає і не думає. До наступної наради все залишається там, де й було.

Якщо ви керівник – закінчуйте нараду чітким формулюванням першого кроку. Із відповідальними і термінами. Це бажано зафіксувати – не думайте, що хтось щось запам’ятав. Усе одно більшість ваших підлеглих під час наради “сиділи в телефонах”. Тому інформацію про чітко сформульований перший крок бажано відразу розіслати всім причетним.

Якщо ви підлеглий, з якого згодом можуть запитати про зроблене за наслідками наради (мовляв, “ми ж стільки про це говорили, невже Ви не зрозуміли, чого від Вас вимагали?”) – вимагайте чіткого розуміння першого кроку відразу наприкінці наради. Чого саме від вас вимагають, на коли і чи точно від вас.

Посилити виховну роботу” – це не рішення і тим більше не перший крок. Рішення – це “провести до кінця кварталу не менше 3 виховних заходів із різними групами студентів”, а перший крок – “до кінця місяця організувати вечір-знайомство зі студентами-переселенцями, відповідальні – Х. та У.”

Активізувати роботу в Facebook” – так само не рішення і не крок. Рішення – це “до кінця місяця замовити таргетованої реклами на 100 доларів, до 10 числа наступного місяця проаналізувати результат і скласти план подальших рекламних активностей”, а перший крок – “вже сьогодні запустити дві реклами на різні аудиторії по 5 доларів кожна, відповідальні – Х. та У., про результат обидва доповідають З. у понеділок о 12 годині”.

Перший крок – це те, що можна виміряти і можна перевірити. Виміряти – в часі та кількісно. А перевірити – тому що є конкретний відповідальний і конкретний результат. Який влаштовуватиме або не влаштовуватиме. Який стане поштовхом до подальших дій, давши цінний зворотній зв’язок.

Думка без дії – як птах без крил. Дії – це крила наших думок. А перший крок – як перший змах крила. Щоб відірватись від землі. Далі буде видно. Далі буде легше.

Важливо усвідомлювати ці зв’язки: думка – рішення – перший крок; інформація – висновки – перший крок. А якщо говорити глобально, то: бачення – ціль – завдання – перший крок.

Прийнявши будь-яке рішення, відразу плануйте перший крок.

З чого почнете?

Віталій ГОЛУБЄВ

, , , , , переглядів: 885

Останні новини від OGO.ua


Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *