На світі 8 мільярдів людей і іноді ми навіть не помічаємо, що з нами живуть неймовірні особистості. Один із них – Максим Ковалик. Так, він семикласник, але саме цей хлопець зібрав півмільйона гривень для наших військових, які сьогодні захищають нашу землю від агресії росіян. Але як це все розпочалося?
Максимові – дванадцять і він проживає на Сихові. Вчиться у 7-му класі у школі №72, що на вул. Зубрівській. 24 лютого, коли почалося відкрите вторгнення росії в Україну, Максим і його мама поїхали до Польщі. Та довго хлопець бути там не зміг, бо сумував за домівкою та Україною. Тому повернувся і почав волонтерити.
Спершу Максим робив сухпайки на фронт, плів браслети та створював вироби ручної роботи, які продавав біля торгового центру на Іскрі. Зібрані кошти він почав передавати відомій львівській волонтерці і директорці туристичної фірми “OTi Tour” Ользі Сороці. Каже, що вона публікує всі потреби захисників, а він долучається.
Зараз на вулиці прохолодно, щоб торгувати. Тож Максим вирішив запустили іншу акцію – “суботню” каву у Facebook. Щосуботи він публікує оголошення із закликом: “Пожертвуємо суботню каву тим, хто захищає наш спокій!☕️” Це також збір Максима для військових. За одну каву, до слова, хлопець зміг зібрати 9000 гривень і одразу передати на потреби ЗСУ.
Тепер його впізнають люди на вулиці. Деякі хвалять, підтримують, але бувають випадки, коли кидають фрази: “Мовляв, поставили дитину гроші збирати”. Максим пригадує, як одного разу до нього підійшла жінка і заговорила російською, на що він відповів, що не розуміє чужої ворожої мови. Люди навкруги його підтримали.
Попри все Максим не один. Бабуся Надія звільнилася з роботи, щоб допомагати онукові у його справі, а дідусь – далекобійник реагує на всі ідеї хлопця і часто передає необхідне на фронт. Мама Максима завжди першою відгукується на будь-який збір Максима. Однокласники теж підтримують друга, а вчителі допомагають із навчанням.
За всі добрі справи – військові нагородили Максима пʼятьма подяками. Крім того, хлопець має орден, волонтерське посвідчення і шеврон, щоби люди могли довіряти йому. А ще він зберігає прапор України з підписами захисників із різних бригад. Це був перший подарунок від оборонців для юного волонтера.
Ви не повірите, але Максим не тільки робив енергетичні батончики для військових, але й ліпив вареники для бійців, шукав їм пральні машини тощо. Якщо на початках було більше запитів на продукти, одяг, обмундирування, то тепер ціль – реби, дрони, машини. Загалом хлопець, за підрахунками бабусі, передав ЗСУ вже півмільйона гривень. До прикладу, відвіз 30 тисяч гривень на авто для захисників тероборони.
Максим також займається спортом. Каже, що якби йому було 18-ть, то був би вже у війську. Улюблена пісня в хлопця – гімн України. Хлопець щороку їздить у Меджугор’є з бабусею, молиться про омріяну перемогу, ходить на аніматорство Собору Івана Хрестителя (АСІХ).
А стосовно волонтерства радить так: «Треба чітко визначити собі мету, працювати і проводити збори, не зупинятися, мати відвагу. Якщо хочете допомогти армії, не завжди йдеться про гроші. Можна, наприклад, просто намалювати якісь малюнки, зробити щось власноруч, бо для захисників це теж дуже приємно».
Максим залишається тим хлопцем, який хоче стати айтішником і мріє побувати у Чехії. У нього немає часу на Тік-ток, тому що весь вільний час він думає про те, як наблизити допомогу.
Коли на вулиці потепліє, хлопець знову вийде на вулицю, біля торгового центру на Іскрі і почне продавати свої браслети та вироби, бо найбільша його мрія – це вільна Україна і чисте небо.
Яна КУЗЬМА,
переможниця XV всеукраїнського конкурсу “Я – журналіст!”,
вихованка гуртка журналістики “Жур-вогник” ЦДЮТ МЖК-1 Сихівського району міста Львова,
учениця Ліцею “Оріяна” міста Львова