Країна сильна тоді, коли народ, що в ній проживає, знає свою мету, свою історію, може легко згрупуватись, щоб вирішити якісь питання чи постати проти ворога. Вміння бути єдиними кується впродовж віків, саме під час довгого шляху разом, люди починають думати не лише про себе, а й за благополуччя своєї Батьківщини та людей, що живуть далеко, однак вони дуже близькі для тебе, формується відповідальність за свої вчинки не лише перед законом, а й перед громадянами твого краю.
В єдності сила, саме це показує історія. Всі колись роздроблені народи, що прагнули об’єднатися в Європі – італійці, німці зараз живуть дуже добре, адже вони боролися за право бути єдиними. Це й показує власна історія. Військо Запорозьке вправно відбивалася від ворогів та недругів, допоки гетьмани не розійшлися в поглядах й не роз’єднали єдину Україну на Правобережжя та Лівобережжя. Можна знайти ще багато прикладів сили єдності, наприклад, у Громадянській війні в Америці, антиколоніалізмі в Африці та Латинській Америці, в різних революціях і таких прикладів багато.
Варто звернути увагу, що єдність — це згрупованість рівноправних людей, що мають одну ціль. Саме тоді, коли люди мають рівні права та є рівними, виникає мотивація єднатися, організовуватись, боротись за щось єдине.
«Не чіпатися того, що ділить і роз’єднує поодинокі частини української землі, а пильнувати того, що лучить і єднає їх до купи, і се зміцнювати і розвивати мусимо… Єднатися, концентруватися, а не ділитися, не розбігатися – се повинно бути у всім нашим гаслом» — Михайло Грушевський, 1907 р.
Андрій ВИХОВАНЕЦЬ,
випускник Школи універсального журналіста на базі НаУ “Острозька академія”