Чому країна починається з кожного з нас? На це запитання є багато відповідей. Я наведу основні, на мій погляд. Спершу поговоримо про екологію. Це наука про життєдіяльність організмів в певному середовищі. Одразу згадуються моменти, коли бачиш гору сміття в якомусь місці. І кожна викинута не туди пляшка б’є по екології та чистоті нашої країни. Це не тільки шкідливо для природи, людей або комах, але й виглядає огидно. Дивишся і думаєш: невже люди, які засмічували довкілля, думали про свою країну?.
Крім чистоти та бруду, є ще словесний бруд. Під цими словами ми розуміємо лайливу лексику та мовлення народу. На жаль, й сьогодні людство не змогло позбавитися таких слів. Але якщо людина зможе зрозуміти та замислиться, що майбутнє та мовлення рідної країни залежить від неї, то, можливо, вона виправиться та відчує всю красу рідної мови без лайливих слів.
На мою думку, екологічна та мовленнєва складові є дуже важливими для майбутнього рідної країни. Але я вважаю, що є третя відповідь на запитання, чому майбутнє та й взагалі сьогодення країни починається саме з нас. І ця відповідь – це наші вчинки та справи. А й справді, бо це те, що ми робили, робимо і будемо робити. Насамперед, народ – це душа та складова країни. З цього можна зрозуміти, що добрими та корисними справами, ми збагачуємо нашу країну та робимо її кращою, а злими та поганими навпаки – «забруднюємо». Та й взагалі, добрі справи роблять нас не лише чистими в обличчі нашої країни, але й для інших людей ми стаємо кращими, такими з якими можна спілкуватися та співпрацювати, потоваришувати та зблизитися. У деяких ситуаціях в мене самого виривається бажання зробити щось добре або сказати комусь любе і тепле слово.
Отже, ми – це фундамент нашої країни, який буде зміцнюватись, якщо ми будемо екологічно доглядати за нею, уникати лайливої лексики та робити добрі справи, або може зруйнуватися, якщо ми відвернемося від цього.
Олександр КАЛУЦЬКИЙ,
випускник Школи універсального журналіста на базі НаУ “Острозька академія”