Людське життя – неначе гірський струмок, таке ж бурхливе та стрімке. Іноді ми навіть не помічаємо, як швидко проходять дні, місяці та роки, як проходить усе наше життя. Воно таке яскраве і чудове, але яке ж коротке та, на жаль, одне. Хоча, можливо, саме це і змушує нас рухатися вперед, робити те, що ми насправді хочемо, і не відкладати свої плани та мрії на потім.
Кожному з нас надається можливість прожити неймовірне, багатогранне, наповнене різноманіттям життя всього один раз. Дозволено пройти через різні етапи: дитинство, юність, молодість, зрілість та старість – лише певний період часу без можливості повернутися на вже пройдену сходинку. Тому, не слід марнувати дорогоцінні хвилини свого існування, не варто боятися відкривати для себе щось нове, зупинятися на життєвому шляху навіть попри серйозні проблеми й труднощі. Потрібно жити далі, адже втраченого марно часу ніхто вам вже не поверне. Необхідно цінувати кожну мить, тому що будь-яка подія не відбувається дарма, усе має в собі певний сенс. Але різні ситуації в житті не трапляються без впливу людини. Яким буде сьогодні день? Насиченим, яскравим та цікавим? Чи нудним та депресивним? Усе залежить тільки від нас та оточення, яке ми собі обираємо. Але не слід занепадати духом, як щось не вийшло, а тим більше, якщо отримали незадовільну оцінку у школі чи деструктивну критику з боку якоїсь заздрісної людини у соцмережах. Знаходьте у кожній ситуації позитив, виносьте для себе певний урок, вчіться на своїх помилках. І навіть якщо у вас сталася якась неприємність, це означає, що так і мало бути, труднощі виникають на життєвому шляху, аби загартувати, зміцнити людину не лише ззовні, а й зсередини. Перешкоди постають для того, щоб ми чомусь навчилися та зрозуміли, що життя може бути як безтурботним та щасливим, так і важким та відповідальним.
Для прикладу, я нещодавно дивилася фільм “Над безоднею”, у якому дві дівчини вирішили піднятися на високу радіовежу. Сталося так, що сходи, якими вони підіймалися нагору, відчепилися від споруди і полетіли донизу, тому дівчата залишилися без будь-яких засобів для існування. Через деякий час одна з них спробувала спуститися на мотузці, але посковзнулася і впала на велику супутникову антену, трагічно загинувши. Саме тоді інша дівчина, яка до цього моменту хотіла вчинити самогубство через смерть свого чоловіка, навпаки, почала боротися за своє життя, згадуючи слова своєї подруги: “Життя занадто коротке, потрібно спробувати все, жити так, як ти цього хочеш, адже така можливість дається лише один раз”.
Отже, попри всі негаразди потрібно цінувати кожну мить, насолоджуватися кожним моментом, кожним днем свого життя, розуміти усю чарівність та «вагу» цього Божого дару. Живіть тут і зараз! Не чекайте якогось приводу для того, щоб бути щасливим, та з користю проводьте час. Цінуйте те, що готує для вас життя, і не ухиляйтеся від проблем, а навпаки, впевнено йдіть до своєї мети, любіть і до останнього подиху боріться за своє право на існування у цьому світі.
Дар’я КОНОВАЛЕНКО,
випускниця Школи універсального журналіста на базі НаУ “Острозька академія”