На багатьох сайтах про «рецепт успіху» можна знайти твердження, що «зона комфорту – це болото, в якому Ви не знайдете жодної перспективи». Тому розберемо усе по порядку, щоб вияснити, що ж це таке, ця зона комфорту, і навіщо з неї виходити.
Перш за все, зона комфорту – це стабільність. Це життя, в якому нічого не змінюється, усі події передбачувані, а тривожність і затрати енергії мінімальні. Вона у кожного різна, та й взагалі це поняття психологічне, а не матеріальне. Для когось зоною комфорту є теплий будинок з сім’єю та прогулянки у парку на вихідних. Для когось – низька заробітна плата, проблеми у сім’ї або нестача життєвої енергії. Але як одним, так й іншим без звичного їм життя буде некомфортно. Такі люди знають, що їх чекає завтра, через тиждень, рік, бо все йде одноманітно та не енергозатратно.
Друге визначення цього стану – це небажання змінювати своє життя. І справді, хіба ж поганим є затишне життя, в якому ти не тривожишся зайвий раз? Іноді є негаразди, але ж вони незначні. Але як щодо тих, у кого стабільність полягає у неблагополуччі? От якраз їм і треба змінювати свою зону комфорту на іншу, наприклад, знайти собі кращу роботу, партнера абощо (залежно від того, у чому полягає проблема), та з часом звикнути до нової обставини. Висновок: на деякий час вийти з зони комфорту, знайти собі нову та зайти в неї. Це може звучати трохи абсурдно, адже воно не підходить до загального твердження, що треба з неї навпаки, виходити. Але повірте, мати за плечима психологічно безпечне місце – не зайве.
По-третє, «погано» не означає «за межами комфорту». Як зазначалося вище, люди часто звикають до некомфортного, і тоді воно стає для них «комфортним». Хіба нормальним є повне виснаження себе випробуваннями на силу та витривалість (як фізичними, так і моральними), якщо з цього ви отримуєте лише знущання? Є й інші варіанти вийти з зони комфорту: знайдіть собі нове заняття або створіть корисну звичку. Наприклад, щоранку робіть пробіжку або читайте літературу.
Що ж за межами зони комфорту? Там здійснення цілей, нові перспективи, немає страху та невпевненості, зникають будь-які психологічні рамки (а саме: «У мене не вийде», «А що, як дарма час витрачу?» і т.ін.). Звичайно, є і помилки та невдачі, але вони і без того є всюди. Та на зміну цьому, Ви отримаєте безліч яскравих спогадів, чудовий досвід чи нові корисні знайомства.
Основна причина нездатності людини залишити зону комфорту є думка про те, що це занадто просто, і можна вийти з неї пізніше. Або, іноді, люди бояться змінити звичне життя, у страху, що нічого не вийде. Але ж на помилках вчяться. Ще одна причина, чому в людей не виходить полишити зону комфорту: вони перегорають. Їм хочеться чогось дуже сильно, але з часом ця ідея здається їм не такою вже й яскравою, не впевнені, чи сприйме цю ідею суспільство, чи не будуть засуджувати. Отак люди і залишаються у «зоні комфорту», так і не відчувши свободи від рутини.
“Зона комфорту” – це психологічно безпечне місце, де немає сильних подразників, які б заважали Вашому спокійному життю. Ніякі зміни Вам тут не передбачені. Та чи готові Ви залишитися жити так, не бачачи справжнього руху й ініціативи? Стабільність – це добре, але незвичні обставини дадуть Вам здійснення мрій або просто яскраві враження. Тож обирайте: яскраве, повне натхнення життя, чи спокійне існування, що затягує Вас на глибину.
Іванна ДОЛОМАНОВА,
випускниця Школи універсального журналіста на базі НаУ “Острозька академія”