Навколо нас щоденно вирує бурхливе та невпинне життя, і ми переконуємось: усі й усе між собою так чи інакше пов’язані. А, маючи однакову ціль, як от розбудова чогось великого, цей зв’язок люди сприймають просто таки необхідним. Однак він потрібен не лише для банального полегшення процесу, а й для того, аби розділити з кимось тяжкі миті й моменти щастя. Маленькі мурашки командно виконують усяку роботу. Отже, ми й поготів прагнемо жити соціальним життям: комунікувати, дружити, кохати для нас майже настільки необхідно, як їсти та спати. Що й казати, це чудово! Та, звісно, кожна медаль має дві сторони. Тож недоліком життя в соціумі може стати ризик забуття себе як індивідуальності.
Справді, коли навіть мурашки працюють так згуртовано для будівництва своїх помешкань, то, здається, для розбудови цілісінької людської держави необхідні тисячі чи й цілі мільйони осіб! Однак, ми – люди, не мурахи, і маємо свої особливості. В кожному з нас є вогник величезної сили. От тільки в когось він палахкотить найтеплішими кольорами і жаринками, а в когось – лише жевріє, чекаючи реалізації і перетворення в справдешнє багаття. На щастя, цей внутрішній вогонь цілком контрольований, позаяк він горітиме лише тоді, коли закарбувати в собі певні переконання. «Країна починається з мене» – одне з найяскравіших, що стає магічним рушієм до хороших вчинків.
На сторінках історії можна знайти безліч людей, котрі були певні в своїх можливостях і діях, маючи отой вогонь в серці. Кожна сфера налічує не одну сотню тих, хто працював і творив, починаючи самотужки, а в результаті, знайшовши підтримку, розвивав рідну країну. До прикладу, є речі, без яких і не уявиш сучасного життя, а винайшли їх українці! Гіпсову пов’язку створив Микола Пирогов, гелікоптер – Ігор Сікорський, компакт-диск – В’ячеслав Петров, перші вакцини від чуми і холери – Володимир Хавкін. Цілих 35 світових рекордів має Сергій Бубка, а найбільше олімпійських нагород серед жінок – Лариса Латиніна. Жінки довгий час були не рівні в правах з чоловіками, але завдяки Наталі Кобринській розпочався емансипаційний рух в Україні. Ніхто з цих діячів не знав точно, що зробить такий титанічний внесок. Вони просто робили свою справу, вкладали в нею душу та всі можливі зусилля, розвивали Батьківщину, ставши для нас доказом – країна справді починається з тебе.
Полум’я всередині нас є абсолютно доброчинним – воно гріє, надихає та спонукає до дії. Окрім вищезгаданих переваг, воно дарує ще одну – безцінну! Адже це внутрішнє явище, що проростає з переконання, стрімко поширюється до вогників сили інших людей. Як бачимо, навіть фокусуючись на власному «Я» і на тому, що можемо зробити для країни самотужки, ми хай там що повернемось до суспільства, якому подаруємо користь і отримаємо підтримку натомість. Однак перед цим все ж варто розпочинати з себе, бо, як писав французький белетрист Лоран Гунель, «світ – це наслідок наших індивідуальних вчинків»!
Олександра КРИШТАПЮК,
випускниця Школи універсального журналіста на базі НаУ “Острозька академія”