Є дуже цікава цитата відомого канадського психолінгвіста Франка Смітта: «Знання однієї мови дозволяє ввійти в коридор життя, знання двох мов— відкриває усі двері у цьому коридорі». Так є і насправді. На мій погляд, знання і розуміння ще однієї мови, окрім рідної, нікому не завадить. До того ж складно знайти переконання, що це буде зайвим. Гадаю, на цю тему можна трохи порозмірковувати.
Скільки мов знаєте ви? Які саме вам довелося почути вперше? Скільки з них розумієте? Скількома можете говорити? Ці запитання ,очевидно, досить індивідуальні,і в теперішній час не дивина їх ставити, бо кожна п’ята людина може розмовляти ще однією мовою, а то й двома-трьома. Здається, що оце його розмовляти? Та нічого складного. Але необхідно правильно донести свою думку до співрозмовника і зрозуміти його міркування. Це як свого роду мистецтво. Скажу більше— воно набирає все більшої і більшої популярності у світі. Мови інших країн дозволяють нам розширити свої можливості і навіть досягти успіху в житті, стати для когось авторитетом, побудувати власну кар’єру. Ми занурюємось у культуру, історію, звичаї різних, далеких країн. Стає легше подорожувати і досліджувати світ, дізнаватись нове. Ми можемо краще розуміти характер, менталітет різних народів і відповідно досягти взаєморозуміння у міжнародних стосунках, обмінятися досвідом. Іноземна мова є відмінною перевагою, до прикладу, у влаштуванні на роботу. Увагу роботодавця приверне той кандидат, який вільно володіє не тільки однією мовою, а багатьма, адже шукають родзинку організації, генератор ідей. І в наш час це не стосується лише якоїсь однієї конкретної сфери.
Інколи знання мови навіть може врятує у певних життєвих ситуаціях. Наприклад, несподіваний переїзд до Франції не буде таким важким і стресовим для людини, яка вивчала французьку мову у школі, ніж для тієї особистості, яка її не знає взагалі. Звісно, для першого варіанта це вже практика і поновлення у пам’яті призабутого. Для другого— це таки перешкода, мовний бар’єр, справжній виклик у житті. Але головне не злякатися і не кинути через те, що важко. Варто малими кроками долати велику відстань і тоді все вдасться. Тут важливо збалансовано керувати силами: фізичною та моральною. І поставити чітку мету – це дійсно головне.
Наостанок хочу підсумувати, що вивчення і знання мов – це складна розумова праця і неперевершений результат. Ці навички роблять людину особливою і виділяють серед одноманітності й сірості. З власного досвіду можу сказати, що це додає впевненості, допомагає розкрити приховані здібності і риси характеру, навіть розвиває вміння мислити по-іншому , критично, і дивитись на ситуації з різних сторін. Тому бажаю всім, хто опановує мовні вершини, легкого шляху і мотивації.
Анна КАЩЕНКО,
випускниця Школи універсального журналіста на базі НаУ “Острозька академія”