Як би нам не хотілося, але враховуючи обставини, цей навчальний рік не міг залишитися без корективів. Зараз дуже багато моїх друзів за кордоном, але здобувати освіту потрібно всім, тому у моїй школі є три форми навчання : очна, дистанційна та домашня.
Оскільки я не виїхала за кордон, то я вибирала між двома варіантами – очним та дистанційним. Але все ж таки після декількох днів роздумів обрала очну форму навчання, і я жодного разу не пожалкувала про свій вибір.
Перша з причин – це комунікація. Я людина, якій справді важко без живого спілкування та друзів. А ще я ненавиджу рутину та нудьгу. Тому для мене справді важливо перебувати у соціумі та компанії.
Також мені здається, що очна форма навчання дає більшу дисциплінованість.
По-друге, коли я займаюся дистанційно, мене доволі важко зосередитися, мене відволікає телефон, їжа, книжки та інше. Навчаючись онлайн, я можу за весь урок не написати жодного номера або жодної вправи.
Третя причина – у живому спілкуванні та в колективі краще засвоюється матеріал. Я не знаю як це працює, але коли ти спілкуєшся наживо і сидиш у класі за партою, матеріал розуміється краще та швидше. Можна у будь-який момент спитати, що незрозуміло.
Скажу і про мінуси такого навчання:
-потрібно вставати на годину раніше;
-під час повітряних тривог ми просто сидимо у бомбосховищі та можемо пропустити цілий урок;
-не завжди вистачає часу на себе;
-писати самостійні у школі складніше.
Загалом же, не дивлячись на мінуси очної форми навчання, очна форма навчання мені подобається набагато більше.
Анастасія ФЕЩЕНКО,
випускниця Школи універсального журналіста на базі НаУ “Острозька академія”

