Саме таким заголовком BBC вирішили віддати шану Королеві Єлизаветі ІІ, тому я теж вирішила поділитися своїми міркуваннями, які стали основою моєї нової роботи.
Ще із середньої шкільної ланки ми знаємо, що історія завжди повторюється. Кожна подія віддзеркалює іншу. Створюють її люди, але всіх їх Кліо завжди переживає, як би комусь не здавалося, що саме він-її фаворит. У цю величезну книгу під назвою «Звіт нашого існування», люди вписують свої імена кров’ю, золотом, чорнилом, та всі вони рівні перед судом історії.
Читаючи величезні параграфи, ми і не уявляли, що саме нам доведеться писати нові. Ця робота-складна, але саме вона дозволяє нам будувати власне майбутнє, у якому все те, що переживаємо, стане початком нової сторінки для наступних поколінь. Ми живемо в унікальний час, у якому монархія вживається з демократією, суворий протокол з неймовірним піднесенням гуманізму.
Історія завжди наповнена символами, якими виступають найяскравіші персоналії. Вони пов’язують нас із нашим корінням, з тією основою, на якій ґрунтуються покоління. Втрата одного з таких символів стала для світу неоднозначною новиною, певним уроком. Ми згадали, що кожен із нас-смертний, що перед цією закономірністю всі рівні, що навіть блиск діамантів корони не здатен засліпити смерть.
Світ вчиться прощатися з представниками колишніх поколінь, а на плечі нових опускається нелегка ноша-довести, що вони гідні стати правонаступниками колишніх володарів, гідно продовжувати їхні справи і створювати власне сьогодення. Ми ще раз переконуємося, що життя не зупиняється, як королівський штандарт, який повинен майоріти над королівством, оберігати його спокій, підкреслювати велич. Це ще один урок: кожного можна замінити, на зміну одному завжди приходить інший і ця круговерть людей не має зупинятися.
То чи може історія зупинитися? Питання складне, але тисячолітній досвід людства доводить- ні. Незлічена кількість конфліктів, втрат, поразок не зупинили її неймовірно довгий шлях, бо ж вона має надважливу місію- зберегти у своїй пам’яті кожну дрібницю задля миру, здобутків, перемог.
Історії не властиво зупинятися, вона на мить замовкає аби вшанувати найкращих своїх дітей.
Лілія ДЖЕМЕСЮК,
випускниця Школи універсального журналіста на базі НаУ “Острозька академія”