24 лютого – день, коли життя кожного українця зазнало кардинальних змін. День, коли кожен із нас прокинувся в країні, охопленій війною. Для багатьох із наших громадян усвідомлення війни супроводжувалося різного роду вибухами від ракет, ревом двигунів винищувачів над власними домівками тощо.
Я дякую Всевишньому, що я дізнався про цю подію із новин, а не побачивши на власні очі. Географічне розташування моєї малої Батьківщини, можливо, врятувало моє життя. Але давайте повернемося до теми статті, який взагалі парадокс може утворитися в українському патріотизмі і що являє собою поняття “сильна країна”?
Україна – найбільша країна Європи. Це зумовлює її багатонаціональність населення від Українських Карпат до териконів Донбасу. З іншого боку, це сприяє розрізненому політичному становищу серед населення. Це завжди було видно на картодіаграмах виборів Президента країни. Правобережна Україна підтримувала кандидата з намірами до євроінтеграції. Водночас, Лівобережжя підпорядковувалось кандидату, охочому зберегти старі стосунки начебто “братських народів”. За підсумком, український народ завжди був незадоволений будь-яким результатом виборів.
Але ніщо так не змогло об`єднати населення по обидві сторони Дніпра, як спільний ворог. У цю ж мить були пробачені усі образи та непорозуміння. Український народ став єдиним цілим, що не дало ворогу знищити нашу незалежність. У цьому й полягає парадокс українського патріотизму.
Перейдемо до другої частини питання – що являє собою поняття “сильна країна”?
Насамперед, базовою частиною будь-якої сильної країни є свобода слова та плюралізм думок. Жодна сучасна світська країна не може існувати без вільної можливості критикувати політичних діячів.
По-друге, варто зазначити важливість малого та середнього бізнесу для економічного сектору країни. Можливість мати свій маленький бізнес, будь то крамниця або кав`ярня, та не боятися банкротства через величезні податки від держави є ознакою сильної країни.
По-третє, розвиток вітчизняного виробництва значно впливає на внутрішній валовий продукт країни. Звичайно, від імпортних продуктів не можна та, навіть, неможливо відмовитися, але, чим більше розвинений виробничий сектор у країні, тим більше з’являється робочих місць, що сприяє великому експортному потенціалу.
Ну і фундаментальним пунктом у формуванні сильної та незалежної країни є народ. Як вже я сказав раніше, саме український народ сприяв збереженню української ідентичності та її формування як частини європейського суспільства.
У результаті можу сказати одне – тільки народ та його сумлінність допоможуть змінити політичне становище в країні. Це є основою демократії – влада народу!
Олександр ЗНАЙДЮК,
випускник Школи універсального журналіста на базі НаУ “Острозька академія”