Ви важаєте себе щасливим? Чому?
У житті для людини є великий вибір цінностей та пріоритетів. Проте, які з них направляють на пошук чогось кращого та особливого? Що саме принесе відчуття повноцінного щастя в цьому світі безмежних турбот?
Щоб бути щасливою, людині потрібна власна значущість. Розвиток-це ключ до відкриття нових можливостей, які допоможуть відшукати себе як особистість. Вдосконалюючи свій фізичний і ментальний стан, ми отримуємо новий ресурс.Повноцінний ресурсний стан-це наявність фізичних, душевних і духовних сил і енергії для вирішення майбутніх завдань.(http://psychologis.com.ua/resursnoe_sostoyanie.htm)Це стан, в якому людина викристовує всі свої сили у відкритому вигляді.
Із власного досвіду: розвиток допомагає мені відчувати щастя в кожній дрібниці. Найважливіші запоруки щастя в мені є любов, вдячність та прийняття. Не люблю доносити свій негатив людям, а особливо близьким. Надаю перевагу оцінювати ситуацію в здоровому глузді, аби не зашкодити гармонії з собою й іншими. Важливо не залишатись думками в минулому. Коли ми не чіпляємося за певні події і не утримуємо їх, все відбувається мимовільно.Сказані слова, зроблені дії, адже наше майбутнє залежить від того моменту, який є зараз. Варто довіряти собі, адже ми маємо бути такими, як ми є.
Жовтий колір-це колір спокою, безтурботної радості, надії та свободи, колір сонця, який дарує мені відчуття сили та мотивацію. Так, я щаслива людина, бо тут є ще багато непобаченого і непочутого, яке я хочу осягнути.
Ми—це те, що ми думаємо про себе. Ми самі створюємо середовище в якому перебуваємо і як бачать нас інші.Наш світ постійно змінюється, ми здатні змінитись у будь-який час і наша свідомість відчуває це.
Без інших людей неможливо осягнути самого себе. Ділитися з іншими своїми почуттями дуже важливо: відлуння думок блокує відчуття самотності. Прислухаючись до почуттів інших, ми вчимося чогось нового. Прислухаючись до своїх почуттів, ми зосереджуємося на моменті. В таких свідомих відчуттях варто насолоджуватись життям, кожною секундою. Просто поділяючи його на ці маленькі сегменти — це усвідомлені наміри насолоди.
Ситуація у повсякденному житті: робота, побут, коли їдете за кермом, миєте посуд, відпочиваєте на траві або просто сидите на кріслі. Коли ви востаннє просто дихали, дивилися на звичну річ?Ви помічали її унікальність? Чи відчували, як до вас торкається промінчик сонця? Слухали гомін людей поруч? Насолоджувалися тим, як ручка виділяє чорнило, щоб прописати думки? Чарувалися від дотику до чогось? Вбирали у себе цю енергію просто з простору? Перебуваючи прямо зараз, в моменті. Можна взагалі нічого не розуміти в цьому житті, але людина бачить те, що хоче бачити.
У житті не повинно бути шаблонів та ярликів. Необов`язково шукати приклад для себе, потрібно жити так, щоб бути тим самим прикладом.
З роками в суспільстві люди набули стереотипів щодо способу життя:
-“Прокидайся о 5 ранку”
-“Багато читай!”
-“Слухай класику!”
-“Роби щось нове, нестандартне”
-“Пий більше води!”
З одного боку це звучить здорово. Та чи підходить таке всім? В випадку з останнім прикладом: для кожного є своя денна норма води. Слід враховувати свої особливості та зовнішні фактори, не потрібно силувати себе бути тим, ким ви не є.
“Таких, як ти, мільйони, а може й більше.
Не пиши, не малюй, не читай,
А роби щось інше..
..Бо таких, як ти, мільйони, а може й більше?
Все, що бувале, вже застарівше
Бо так буде краще і так буде завше,
Поки ти їм не скажеш зовсім інакше”.
Вікторія Грендиш, “Таких, як ти”
7:11
Щастя в дрібницях. Не варто втрачати можливість вдячності за все, що вас оточує. Ваше життя може бути мрією для когось.
Вікторія ГРЕНДИШ,
випускниця Школи універсального журналіста на базі НаУ “Острозька академія”