Нині існує дуже багато психологічних тестів, таких як: скажи хто твій друг, і я скажу хто ти, твій внутрішній світ, чи “важкий” у тебе характер і багато-багато інших подібних цікавинок. Думаю, усі хоч раз проходили щось таке лише заради забави. Я не дуже впевнена, що усе в цих тестах правда, але є й те, що ми можемо визначити і без них. Усім нам давно відомо, що кожна людина – це перш за все індивідуальність, не схожа на інших. У кожного з нас різний характер, темперамент, манера спілкування, вподобання та й зовнішність, в кінці кінців. Отож, говорячи про характер, комусь з нас легко знаходити спільну мову з новими людьми, хтось запросто може познайомитися і знайти друзів прямо на вулиці, легко знаходить теми для розмов і взагалі є дуже активним в спілкуванні та дружбі. Існують також повні протилежності таким особистостям. Люди поділяють їх на екстравертів та інтровертів.
Я – явна представниця інтровертів. Кожного дня я знаходжусь серед суспільства, відвідуючи школу, музичну школу, олімпіади, конкурси, просто йдучи до магазину і багато ще де. Для мене все це важко дається і дещо впливає на психологічний стан. Спостерігаючи за людьми-екстравертами, мені важко вступити в розмову або просто почати розмовляти, особливо з новими людьми.
Влітку сталася така ситуація. Їдучи в табір, мені хотілося відпочити і знайти також нових друзів. Першого ж дня мені не вдалося ні з ким не те що познайомитися, а й заговорити. Я заспокоювала себе тим, що це всього лише перший день, далі буде краще. Але коли наша наставниця питала, де я, або просто кликала до себе, всі запитували “а хто це така?”. Зараз я згадую це дещо навіть з насмішкою, але тоді мені не було весело, а навіть сумно, що так і не вдалось познайомитися хоча б з кимось. Такі ситуації в мене не вперше і стаються не тільки в реальному житті. Вступивши в чат, який був створений для спілкування, мені знову було важко “влитися” в колектив. Коли я писала бодай просте “привіт”, усі одразу ж запитували, чи не новенька я тут.
Насправді, не думаю, що всі інтроверти проживають подібне кожного дня. Поділившись власне своїм досвідом хотілося донести до людей, що всі ми різні і не всім так легко знаходитись у суспільстві, а тим паче – контактувати із ним. Але звісно, такі навички потрібні, тому я, звичайно, буду боротися зі своїм маленьким внутрішнім інтровертом.
Тетяна САФАНЮК,
випускниця Школи універсального журналіста на базі НаУ “Острозька академія”