Тобі знайомий стан, коли все, чого ти хочеш увечері, це лежати в ліжку та плакати під сумну музику або, коли ти днями сидиш і дивишся на дірку в шпалерах? Тоді ця стаття для тебе. Я запропоную свої методи боротьби зі станом апатії та розкажу як робити не потрібно.
Спочатку тобі необхідно усвідомити, що проблема є і що її потрібно вирішувати. Також треба розуміти, що змушувати себе робити все в повному обсязі – це також неправильна тактика. Необхідно підійти до цього з розумом та поступово.
Перше: як би погано та байдуже тобі не було, ти маєш гарно харчуватися. Бо першим кроком до встановлення емоційної рівноваги є фізичне здоров’я. Заняття спортом також дуже важливі. Під час тренувань виділяються серотонін та дофамін – гормони щастя і радості. Авжеж, навантаження мають бути тобі посильними, бо, якщо ти перестараєшся, ранкова кріпатура дасть протилежний ефект.
Прогулянка з другом, який тебе вислухає та підтримає, також чудова ідея. Ти здивуєшся, як багато підлітків у твоєму оточенні відчувають щось схоже. І взагалі, коли ти знаходишся в компанії приємних тобі людей, то починаєш думати про хороші речі.
Ще я раджу подивитися мультики. Для мене «Барбі» та «Вінкс» – як тепла ковдра. Вони допомагають втекти з реальності та побути одним з героїв казки з хорошим кінцем. Це добре мотивує до подальшої боротьби, бо ти починаєш вірити, що заслуговуєш на щасливий фінал.
Твої хобі не перестають тобі подобатися, просто ти не маєш достатньо сил, щоб витрачати на них. Тому спробуй зробити зовсім трохи з того, що зазвичай робить тебе щасливим. І ти помітиш, що якісь з цих занять заряджають тебе та допомагають звільнитися від нав’язливих думок. Для мене це письмо. Щойно я починаю відчувати пустоту на душі та небажання рухатися далі, я беру ручку й починаю писати. Це можуть бути маленькі історії або просто мої почуття. Коли я записую їх на папері, мені стає легше їх усвідомлювати. Нібито, вони стають реальними, коли я їх назву. Знайди справу, яка дарує тобі спокій та рівновагу хоча б на якийсь час, і ти захочеш зробити більше, щоб не втрачати це відчуття.
Але, звичайно, є декілька методів, до яких я категорично не рекомендую вдаватися. Це паління та завдання собі шкоди. Навіть якщо тобі здається, що після цього стає легше все терпіти – це не так. Нікотин викличе в тебе фізичну залежність, а селфхарм – моральну. Дуже голосна музика, обкусані губи, порізи й опіки – все це приклади самопошкоджень. Хтось говорить, що це допомагає звільнитися від напруги та «бруду», та це не правда. Ці речі зроблять лише гірше, від цих звичок дуже непросто позбутися і важко потім жити з наслідками.
Пам’ятай, що завжди є люди, які можуть і хочуть тобі допомогти. Якщо ти відчуває, що не впораєшся самостійно, то обов’язково звернися до спеціаліста. Кваліфікований лікар скаже тобі набагато більше. А це були мої, перевірені на собі, методи. І не забувай: пізніше ОБОВ’ЯЗКОВО буде легше.
Євгенія ЗИБІНА,
випускниця Школи універсального журналіста на базі НаУ “Острозька академія”