У суспільстві побутують різні думки про творчих особистостей. Розберемо основні стереотипи.
- Найперший та найтиповіший стереотип : творчі люди дивні. Можливо, тому, що люди звикли вважати дивними не схожих на себе, тих, хто не відповідає їхнім нормам поведінки чи уявленням. Але будь-яка розумна людина розуміє, що не всі люди мають бути зроблені “під лінійку”. Те, що всі такі різні – прекрасно. Хоча б для того, щоб ми взаємодіяли та не втрачали зв’язок.
- Роботи, пов’язані з творчістю, не серйозні. Люди старшого віку звикли думати, що професія завжди має “годувати тебе все життя, давати путівку в майбутнє”, а внутрішні бажання не мають бути первинними. Я дуже рада, що сьогодні є можливість реалізовуватися в будь-якій сфері життя. Варто згадати слова Конфуція:«Оберіть собі роботу до душі, і Вам не доведеться працювати жодного дня у своєму житті».
- Суспільство звикло вважати обдарованих людей відчуженими. Проте це цілком можна пояснити : творча робота потребує моральних сил, які відновлюються важче та повільніше, ніж фізичні. Тому, іноді, аби зробити “перезавантаження”, потрібно побути самому, відділитися на деякий час від людей.
- Творчі особистості дуже непостійні та занадто примхливі. Звучить, як діагноз. Проте доволі неправдивий. Більшість із них дуже віддані тому ,що роблять – хочеться зробити все максимально якісно. Часто можуть вноситися нові ідеї, щось перероблятися. Це не несе ніякої шкоди, радше користь. Якщо це якась кампанія, зрозуміло, що потрібно повідомляти про зміни, правки, переробки. Складається відчуття, що таким особам важко догодити. Звідси думки про примхливість.
- Для натхнення потрібні глобальні речі. Наприклад подорожі, екстрим. Це теж є неправдою. В більшості натхненню не потрібна “допомога”, або ж якісь додаткові стимули. Часто буває так, що воно знаходить тебе саме вночі. Саме тоді з’являються якісь ідеї, думки, а якщо ви письменник, то рядки для робіт. Недарма кажуть, що ніч – час творчих людей. Авжеж це несе в собі низку мінусів: немає змоги реалізувати ідею зараз, краще обрати сон, переносиш все на ранок.
Хочу дати власну пораду для письменників та журналістів : завжди записуйте свої думки одразу, зранку точно вже ці рядки не знайдете. А якщо ж це якась ідея щодо статті, напишіть її зміст так, щоб на ранок ви могли зрозуміти та згадати, якою саме була задумка.
Крім того, натхнення річ не постійна. Воно не з’являється за власним бажанням. Письменник Екхарт Толле у своїй книзі “Сила справжнього” стверджує : “Розум творчих здібностей не має. Усі по-справжньому талановиті люди черпають натхнення у зоні не-розуму, у зоні внутрішнього спокою і не має значення, усвідомлюють вони це чи ні. Лише потім розум одягає творчий імпульс або порив натхнення у конкретну форму. Навіть вчені – навіть великі – неодноразово помічали, що творче осяяння, що передувало тому чи іншому відкриттю, приходило до них у хвилини розумового затишшя”.
Напевно, найцінніше, що є в людини – душа й талант. Але талант невід’ємно пов’язаний із душею. У кожну роботу вкладається частинка себе, сіються зерна душі. Отже, талант – не просто робота, це спосіб залишити щось після себе.
Вероніка ПРИДЮК,
випускниця Школи універсального журналіста на базі НаУ “Острозька академія”