Мова – не лише засіб комунікації, а й обличчя і втілення менталітету цілої нації. Вона – характер народу, який формувався протягом тисячоліть. Ще в давнину люди почали вивчати іноземні мови, а людина, яка володіла декількома з них, вважалася високоосвіченою. Через розселення народів та їх злиття виникали нові мови й діалекти. У деяких народів схожа словесність, в інших – ні. Поширення мов тісно пов’язане з історичними подіями. Так, людина, яка знає англійську, може легко порозумітися з жителями Великої Британії, США, Канади, Австралії, Нової Зеландії та країн ЄС. Як так вийшло? Все дуже просто. Через столітню колоніальну діяльність Англії у Північній Америці, Африці, Океанії, Ближньому Сході й активну зовнішню політику англійську мову прийнято вважати інтернаціональною. Зараз її вивчають у багатьох країнах світу у шкільній програмі.
Безумовно, чим більше мов знає людина. тим більше у неї можливостей. Вона не має розмовного бар’єра й вільна у спілкуванні. Як наслідок – отримує гарну роботу, авторитет. Також для людини відкриваються великі можливості для подорожей. Мігрант ніколи не вивчить мову, не позбавиться акценту, якщо буде зосереджений на корисливих цілях. Щоб вивчити мову, потрібно любити народ, який нею розмовляє, у різних аспектах: культурі, літературі, історії. Отже, при вивченні мови в учня має бути інтерес до неї.
Вивчаючи мову, ми знайомимось з її нацією, історією, ходом думок її носіїв. Володіючи декількома мовами, здатні проводити аналогію й робити певні висновки. Можна знаходити кумедні слова, з’ясовувати походження назв міст, селищ. Наприклад: українська є однією з багатьох слов’янських мов, в кожній з яких спостерігаються схожі слова. Проте, не слід забувати, що кожна мова унікальна. Вона несе тисячолітній досвід поколінь.
Отже, кожна найменша зміна у мові здебільшого пов’язана з історичною подією. Наприклад: російська мова зазнала великих змін з періоду її виникнення. З XVIII по XX століття існувала Російська імперія. В цей період великого поширення набула російська мова і еволюціонувала від давньоруської. А зрештою, після розпаду імперії і захоплення влади більшовиками, змінилась під натиском низки мовних реформ.
У деяких країнах офіційними вважаються одразу декілька мов. Наприклад: французька й англійська в Канаді; німецька, французька й італійська в Швейцарії і так далі. Отже, Канаду без проблем можуть відвідати швейцарці, французи, великобританці, американці, новозеландці, австралійці. Швейцарію -французи, німці, канадці, італійці. Через активну колоніальну діяльність європейських країн в Африці досі можна почути французьку, німецьку. У північній Африці – італійську. Південну Америку не дарма називають Латинською, адже говорять там іспанською та португальською.
Отже, вивчення мов розширює горизонти в усіх значеннях цього слова. Воно дає змогу відвідати інші країни, континенти, влаштуватися на роботу, зануритися в історію, познайомитися з притчами і мудростями, надихнутися і, найважливіше, зрозуміти цінність своєї, рідної, яка завжди буде лунати в наших вустах і серці, де б ми не були.
Максим КОВАЛЕНКО,
випускник Школи універсального журналіста на базі НаУ “Острозька академія”