Мабуть, кожен з нас знає , що таке мати сім’ю, але не кожен усвідомлює, чому її потрібно цінувати та чому вона важлива.
Сім’я – здавалося б, одне слово але, яке велике значення воно має для людини. Це коло людей , які завжди тебе підтримують, оберігають , наставлять, це люди з якими тобі цікаво проводити час, де ти почуваєшся у безпеці. Немає нічого дорожчого за здорову , міцну сім’ю. Батько та мати, сестра або брат – найближчі люди. Бо як говорить нам народне прислів’я: «Дерево тримається корінням, а людина – сім’єю».
Мати завжди хвилюється за дитину , коли вона хвора, не зімкне очей, поки не переконається, що їй стало краще, не покладе трубку телефона, поки не запитає, чи поїла вона. Батько завжди оберігає, наставляє, повчає свою дитину, щоб вона відчувала себе як за кам’яною стіною. Сестра або брат – це твої найближчі друзі, яким ти можеш розказати всі свої секрети, відкритися. Буває таке, що людина свариться та не цінує близьких людей. Їй стає самотньо, сумно і вона повертається у рідній дім, де на неї завжди чекають, де їй завжди раді. Навіть за тисячу кілометрів ти пам’ятаєш про свою родину.
Але не кожна сім’я може впоратися з труднощами, які зараз поширені. Нестача коштів, безробіття, проблеми, непорозуміння між батьками. Ніколи не потрібно розчаровуватися, опускати руки. Ці випробування, які стали на шляху , допоможуть вам стати сильнішими. Батьки, які не впоралася з труднощами – часто розлучаються, віддаляючи від себе дітей, забувають про родинне тепло та ласку. І шукають розраду з іншими людьми.
Дітки – сироти, навіть, не знаючи, що таке мати сім’ю, мріють про неї все своє життя. А знайшовши сім’ю цінують та дякують Богу все життя.
Моя сім’я є прикладом для мене. Я завжди поважаю батьків, прислухаюся до них. Вони підтримують нас. У мене дві сестри, яких я люблю та ціную кожен момент проведений разом. Звісно, іноді бувають непорозуміння, але кожного разу ми стаємо ще сильнішими.
Я вважаю, що немає нічого ціннішого ніж мати сім’ю. Сім’я відіграє велике значення для людини. Бо у колі рідних людина перезавантажується і знаходить сили рухатися далі. Вона впевнена у кожному, що її люблять так само як і вона. У тяжку хвилину родина протягне їй руку допомоги,а у старших попросить поради. Прикладом міцної сім’ї для неї буде саме її власна.
Олександра БОБОНИЧ,
випускниця Школи універсального журналіста на базі НаУ “Острозька академія”