На мою думку, довіряти людям – неправильно. Якщо ти посварилась із людиною, яка знає твої секрети, то твої таємниці будуть знати багато людей. Навіть довірити своїм найближчим – це також неправильно, бо вони можуть завдати більшого болю, ніж твої друзі. Довіра будується роками, а втратити її можна за одну секунду. Навіть, потім коли в тебе попросять вибачення, все одно довіряти, як раніше не зможеш.
Дуже шкода, що люди втрачають дружбу. Спочатку сміються разом, а потім навіть не вітаються. Телефонують один одному кожного дня, а потім видаляють номери. Коли називаються друзями, а потім виявляються ніким. І, мабуть, найжахливіше те, що нічого зробити з цим не можливо.
У багатьох мультфільмах, наприклад, ”Король лев”, довіра існує між Шрамом і Сімбою, але Шрам цю довіру навмисно руйнує, щоб домогтися влади і після цього вони стали ворогами. Так і в житті. Хтось щирий, а хтось лише вдає, що ти йому близький. Почуттями обманутої людини особливо не переймаються.
Із людьми завжди потрібно зберігати дистанцію. Потрібно, щоб всі думали, що ти їм довіряєш, але насправді цього не робити. Не підпускайте людей дуже близько до себе тому, що затопчуть і, не побачите як. І завжди потрібно пам’ятати, що друзі ніколи один одного не забудуть, а якщо забули, то ніколи й не були ними.
Олександра ПОГРІБНА,
випускниця Школи універсального журналіста на базі НаУ “Острозька академія”