Кожна людина обов’язково має своє ім’я та прізвище, кожна страва має свій секретний рецепт, традиція неодмінно має своє походження, так само як і кожна країна має свою історію.
Що таке історія?
Особисто для мене,це безліч сумних і радісних моментів, це злети та падіння, гіркі сльози і щирий сміх, перемоги та поразки.
Хочеться процитувати слова Миколи Амосова «Історія – наші корені. Без них не можливе життя сьогодні і в майбутньому».
А й справді, для того, щоб знати як діяти, розвиватися, самовдосконалюватись, нам варто добре знатися у своєму минулому.
Завдяки урокам історії, я дізнаюся все більше та більше інформації про людей, які по-справжньому зуміли захистити нашу країну, людей, які покинули свої сім’ї, будинки та друзів, людей, які зробили все можливе, аби наша країна стала вільною і незалежною. Відверто кажучи, я дійсно пишаюся нашими попередниками і твердо можу сказати, що вони справжні герої нашої України.
Для чого ж все таки вивчати власну історію?
1. Досвід (ми вчимося на помилках, які колись допускали люди і в подальшому намагаємося їх не повторювати)
2. Звичаї і традиції (тільки пригадайте, скільки старовинних обрядів ми використовуємо і зараз: різноманітні весільні традиції, хрестини, новосілля, проводи юнака до війська…)
3. Пісні, вірші… (Для справжніх шанувальників мистецтва – справжня знахідка відшукати фольклор наших предків. Адже завдяки інноваційним технологіям і талантам людей ми слухаємо пісні наших попередників в сучасних обробках і це неабияк цікаво, особисто для мене)
Безперечно , завдяки історії ми розвиваємося, самовдосконалюємося, модернізуємося, а найголовніше, якщо вивчатимемо минуле рідного народу, згадка про наших пращурів не буде забута!
Дана ІГНАТЬЄВА,
випускниця Школи універсального журналіста на базі НаУ “Острозька академія”